3-А с/с30 квітня 2020р."М/с в хірургії" лекція №8 Закриті та відкриті механічні ушкодження. Догляд за хворими."
Викладач Гладкий О.А.
Предмет "М/с в хірургії"
Дата 30 квітня 2020р.
Тема 8 " Закриті та відкриті механічні ушкодження. Догляд за хворими."
Група 3-А с/с
Лекція
Уявлення про травму. Види травматизму та його
профілактика.
Організація травматологічної допомоги.
Ускладнення травм — безпосередні, найближчі
та пізні.
Особливості обстеження травматологічного
хворого, дослідження місця ушкодження.
Організаційні та лікувальні принципи надання
першої медичної допомоги. Види закритих травм м’яких тканин: забиття,
розтягнення, розрив, струс, здавлення. Особливості діагностики, надання першої
допомоги та лікування.
Вивихи, їхні види, діагностика і лікування.
Уявлення про переломи кісток: класифікація,
клінічні ознаки, надання першої допомоги.
Зростання переломів.
Фактори, що уповільнюють зростання. Принципи
лікування.
Особливості догляду за травматологічними
хворими.
Уявлення про поранення та рану.
Види
ран, розподіл їх за характером ушкодження.
Клінічні ознаки ран, класифікація за стадіями
розвитку інфекційного процесу. Етапи перебігу ранового процесу.
Види загоєння ран.
Основи
надання першої медичної допомоги в разі поранень.
Загальні принципи первинного хірургічного
оброблення ран. Антибактеріальна, хіміотерапія.
Особливості лікування у випадках гнійних ран.
Симптоми нагноєння рани, консервативне та
хірургічне активне лікування, використання протеолітичних ферментів, загальної
та місцевої антибіотикотерапії, УФО, лазера, гіпербаричної оксигенації.
Вторинне хірургічне оброблення рани.
Особливі види ранової інфекції.
Вогнепальні поранення.
Особливості перебігу і лікування.
Травмою називається одномоментна несподівана дія на організм зовнішнього фактору,
яка викликає в тканинах та органах анатомічні або функціональні порушення, що
супроводжуються місцевою та загальною реакцією.
Вивчення травм займається травматологія /trauma –
ушкодження, logos – наука/.
Класифікація травм:
І. Від характеру
ушкодженої тканини:
1.
Шкірні /забій,
рана, тощо/.
2.
Підшкірні /розрив
зв’язок, перелом кісток/.
3.
Порожнинні
/ушкодження органів черевної, грудної порожнини/.
ІІ. Від точки
прикладання сили:
1.
Непрямі.
2.
Прямі.
ІІІ. Від кількості
ушкоджень:
1.
Поодинокі.
2.
Множинні.
3.
Сукупні – від дії
одного травмуючого фактору /перелом кісток тазу з розривом сечового міхура/.
4.
Комбіновані – від
дії декількох травмуючи факторів різного походження /перелом стегна і
відмороження стоп/.
Травматизм – сукупність травм, що вражають при однакових
обставинах однакові групи населення.
Класифікація травматизму:
1.
Виробничий
травматизм:
а/ промисловий
б/ с/господарський
2.
Невиробничий
травматизм:
а/ транспортний
б/ вуличний
в/ побутовий
г/ спортивний
3.
Травматизм військовослужбовців:
а/ мирного часу
б/ військового часу: бойовий, небойовий
4.
Кримінальний
травматизм: /навмисний/
Організація травматологічної допомоги:
1. Надання першої допомоги:
а/ елементарна /в порядку само – та взаємо
допомоги/
б/ перша долікарська або перша лікарська
медична допомога
2. Перша кваліфікована медична допомога
/травмпункт/.
3. Амбулаторне лікування /травматологічний
кабінет поліклініки/ - 96%.
4. Стаціонарне лікування /травматологічне
відділення, травматологічні клініки медінститутів, інститути травматології та
ортопедії/.
ГРАФІЧНА СХЕМА. ПОШКОДЖЕННЯ

Вивихом /luxatio/ називається повне зміщення
суглобних кінців з вихідом однієї з них через розрив капсули з порожнини
суглоба. Неповне зміщення суглобних поверхонь кісток називається неповним
вивихом або підвивихом.
КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАВМАТИЧНИХ ВИВИХІВ:
1. Від строків:
а/ свіжий – на протязі 3 днів
б/ несвіжий – на протязі 3 – 4 тижнів
в/ застарілий – більш 4 тижнів
2. Невправимі – внаслідок інтерпозиції
м’яких тканин.
3. Ускладнені: переломами, ушкодженнями
магістральних судин, нервів.
Природжені вивихи є результатом
недостатнього або неправильного розвитку суглобових поверхонь під час
внутрішньоутробного розвитку плода. Спостерігаються в кульшових суглобах.
Патологічні вивихи розвиваються при
туберкульозному або сифілітичному ураженні суглобів, при пухлинах або
остеомієліті.
Звичні вивихи відмічаються у хворих з
розтягненням капсули і зв’язок суглобів. В результаті розхитаності суглобу і
дефекту капсули у цих хворих після незначної травми або невправних рухів легко
виникають вивихи. Вправлення дуже легке, але радикальний метод лікування –
оперативний.
КЛІНІКА ВИВИХУ: сильний раптовий біль в суглобі, деформація суглобу,
відсутність рухів, вимушене положення кінцівки, пружний опір при пасивних
рухах. У ділянці суглоба помітно набряклість тканин і спастичне скорочення
м’язів.
ДІАГНОСТИКА: клінічні ознаки, рентгенографія суглобу.
ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ: транспортна іммобілізація, знеболення, доставка
в стаціонар.
ЛІКУВАННЯ: вправлення вивиху /закрите, відкрите – шляхом операції/,
контрольна рентгенографія суглобу, іммобілізація кінцівки на 10 – 20 днів,
відновне лікування /ЛФК, масаж, фізіотерапія/.
ПЕРЕЛОМОМ /fractura/ називається часткове /тріщина/
або повне порушення цілості кістки.
КЛАСИФІКАЦІЯ:
І. В
залежності від причин:
1. Травматичні.
2. Патологічні /метастази злоякісної
пухлини, туберкульоз, остеомієліт/.
3. Природні:
а/ внаслідок неповноцінності кісткового скелету плоду;
б/ внаслідок родової травми /акушерські переломи/.
ІІ. В
залежності від цілості шкіри:
1. Закриті.
2. Відкриті.
ІІІ. По
ступеню ушкодження кісток:
1. Повні.
2. Неповні:
а/ тріщина;
б/ перелом за типом „зеленої гілки” /перелом без ушкодження окістя/.
IV. По
механізму травми:
1. Перелом від стиснення /компресійний/.
2. Перелом від згинання.
3. Перелом від скручування
/гвинтоподібний або ротаційний/.
4. Відривний перелом /в місці кріплення
до кістки м’язу або сухожилку/.
5. Вбитий перелом.
V. По
лінії перелому:
1. Поперечні.
2. Подовжні.
3. Косі.
4. Спіральні /гвинтоподібні/.
5. Сколковий.
VI. Від
зміщення уламків:
1. Без зміщення.
2. Із зміщенням:
а/ під кутом;
б/ по довжині;
в/ бічні;
г/ ротаційні;
д/ вбиті.
КЛІНІКА: біль, деформація, порушення функції, патологічна рухомість,
крепітація /кістковий хрускіт/. В ділянці перелому спостерігаються набряклість
і збільшення обсягу в зв’язку з утворенням гематоми. При відкритих переломах
уламки виступають в рану.
ДІАГНОСТИКА: клінічні ознаки, рентгенографія кістки в 2 проекціях
/обов’язково захоплюються 2 суглоби – вище і нижче перелому/.
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ:
Перша допомога:
знеболення, транспортна іммобілізація, доставка в стаціонар.
На стадії
кваліфікованої допомоги:
1. Вправлення уламків /репозиція/.
2. Удержання їх на місці /фіксація/.
3. Функціональна терапія з метою
якнайшвидшого відновлення функції кінцівки і працездатності пацієнта.
МЕТОДИ ФІКСАЦІЇ УЛАМКІВ
1. Гіпсовою пов’язкою. Види гіпсових
пов’язок:
а/ відкрита /лонгета/ - 1/3 обсягу кінцівки залишається вільною
б/ закрита /глуха, циркулярна/
в/ вікончата
г/ мостоподібна
д/ гіпсові корсети та ліжечка.
2. Витяганням. Види витягання:
а/ власною вагою
б/ вантажем
в/ еластичною тягою
г/ скелетне
д/ шкірне /клейове/.
3. Металоостеосинтез:
а/ інтрамедулярний ( в просвіті кістковомозкового каналу)
б/ пластинками, гвинтами
в/ позавогнищевий компресійно – дистракційний металоостеосинтез за
допомогою апарату Ілізарова.
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ
ВІДКРИТИХ ПЕРЕЛОМІВ
І. При наданні першої допомоги:
1. Накладання асептичної пов’язки на
рану. Кісткові уламки, що
стирчать зовні, в
РАНУ НЕ ВПРАВЛЯЮТЬ !
2. Транспортна іммобілізація.
3. Доставка в стаціонар.
ІІ. На стадії кваліфікованої медичної допомоги:
1. ПХО рани.
2. Репозиція та фіксація уламків.
3. Профілактика правця, при забрудненні
рани землею – профілактика газової гангрени.
Можливі ускладнення переломів:
1. Ушкодження шкіри уламками.
2. Ушкодження магістральних судин та
нервів.
3. Шок.
4. Повільне зростання.
5. Незростання з утворенням
псевдоартрозу /несправжній суглоб/.
6. Неправильне зростання.
7. Розвиток остеомієліту (запалення
кісткового мозку).
8. Некроз шкіри, пролежні.
Особливості переломів у дітей
1. Переломи на зразок зеленої гілки або
епіфізеоліз /перелом по зоні росту між епіфізом та метафізом/.
Висока регенеративна здібність кісткової тканини і внаслідок цього
швидке зростання переломів.
2. Легко порушується кровообіг, тому
краще використовувати лонгету, а не циркулярну пов’язку.
3. Внаслідок слабкості м’язів краще
використовувати шкірне, а не скелетне витягання.
4. Оперативні втручання повинні бути
різко обмежені. Не можна травмувати кісткомозковий канал та епіфізи трубчастих
кісток (порушення росту кістки).
Особливості переломів у осіб похилого віку
1. Остеопороз, внаслідок цього підвищена
ламкість та уповільнене зростання кісток.
2. Схильність до тромбозів та емболій.
3. Прогресуюча серцево – легенева
недостатність, розвиток застійної пневмонії.
4. Затримка сечі у чоловіків /аденома
простати/, невдержання сечі у жінок.
5. Швидка поява пролежнів, розвиток
інфекції.
Принципи транспортної іммобілізації
1. Шина повинна захоплювати 2, а іноді 3
суглоби.
2. При іммобілізації кінцівці надається
функціональне правильне положення.
3. При відкритих переломах уламки в рану не вправляють! Накладають асептичну пов’язку, шина
накладається в тому положенні кінцівки, в якому вона була в момент перелому.
4. Не можна накладати жорстку шину на
голе тіло, треба підкласти м’яку тканину, або обгорнути шину ватою та бинтом.
5.
При перекладанні пацієнта зламаний сегмент повинен піддержувати
помічник.
Питання до домашнього
завдання
1.
Травма
– це:
а/ гнійне захворювання кісток та суглобів
б/ природжені дефекти м’яких тканин та кісток
в/ ушкодження тканин та органів в результаті дії пошкоджуючого фактору
2.
Травматизм
– це:
а/ сукупність усіх видів травм
б/ сукупність усіх травм за певний проміжок часу
в/ сукупність усіх травм, що вражають робітників одного виробництва
г/ сукупність травм, що вражають при однакових обставинах однакові
групи населення.
3.
При
грі в футбол гравець здобув удар по задній поверхні гомілки. Скарги на біль,
при ходьбі кульгає. При огляді: на задній поверхні гомілки набряк, крововилив,
біль при пальпації. Діагноз? Ваші дії?
4.
Ідучи
по вулиці в ожеледь, жінка К. підвернула ліву стопу. Скаржиться на сильний біль
в гомілкостопному суглобі, при ходьбі кульгає. При огляді: значний набряк
лівого гомілкостопного суглобу, крововилив, біль при пальпації. Діагноз? Ваші
дії?
5.
Підслизнувшись
на вулиці, чоловік упав на праве коліно. При огляді: правий колінний суглоб
значно збільшений в обсязі, контури розгладжені, рухи обмежені, болісні, при
пальпації біль, балотування надколінника. Діагноз? Ваші дії?
1. Вивих – це:
а/ запалення суглобу та його капсули
б/ ушкодження капсули та зв’язок
суглобу
в/ стійке зміщення суглобових
поверхонь кісток з виходом однієї з них з порожнини суглобу.
2. Як називається вивих:
а/ плечового суглобу
б/ ліктьового суглобу
в/ проміневозап”ястного суглобу
г/ кульшового суглобу
д/ колінного суглобу
3. Перелом – це:
а/ запалення кісткового мозку
б/ запалення окістя
в/ зміщення суглобових поверхонь
кісток
г/ порушення цілості кістки
4. Чоловік М. підслизнувся на вулиці.
впав на ліву руку. При огляді: ліва рука відведена від тулуба, активні рухи
неможливі, спроба привести руку до тулуба зустрічає пружний опір. Попередній
діагноз? Ваші дії?
5. На уроці фізкультури дівчина К. впала
з турніка, вдарилась правим плечем. При огляді: в ділянці правої ключиці
набряк, підшкірна гематома, деформація. Рухи правою рукою обмежені, болісні.
Попередній діагноз? Методи діагностики? Перша долікарська допомога? Принципи
лікування?
ВИВЧИТИ! Екстрена специфічна
активно-пасивна профілактика правця. (знати як «ОТЧЕ НАШ»)
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. Д.Ф. Скрипниченко “Хірургія” стор.
284 – 292.
2. В.М. Буянов, Ю.А. Нестеренко
“Хирургия” стр. 277 – 283.
3. А.В. Каплан «Повреждения костей и
суставов»
4. Уотсон – Джонс Р. «Переломы костей и
повреждения суставов»
5. Хірургія в алгоритмах”
6.
Загальна хірургія
за ред. С.П. Жученка, М.Д. Желви, С.Д. Хіміча с. 240-247
7.
Хірургія
за ред. С.Д. Хіміча с. 239-244
Свої роботи висилати на ел. пошту gladkiy.aleksandr55@gmail.com
Термін 1 доба. Доба затримки – ( мінус) 1 бал.
З повагою ваш О.А.
Комментарии
Отправить комментарий