Викладач Гладкий О.А. Предмет "Інфектологія" Тема "Ботулізм " Група 3-А л/с Практичне заняття №9 Дата 06 листопада 2020р.

 

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

 

Викладач  Гладкий О.А.

Предмет "Інфектологія" Тема "Ботулізм "

Група 3-А л/с Практичне заняття №9

Дата 06 листопада 2020р.

 

Схема практичного заняття № 9 з дисципліни "Інфектологія" .

 

Завдання

1. Скласти протокол з теми "Ботулізм"

2. Заповнити таблицю

3. Вирішити ситуаційні задачі

 

 

Тема «Ботулізм»

 

ПРОТОКОЛ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Теоретична частина

 

        1. До якої групи інфекційних хвороб належить захворювання?

2. Збудник та його основні властивості

3. Епідеміологія захворювання: > джерела інфекції           

> механізми зараження

> особливості епідпроцесу

> чутливість збудників до протимікробних засобів

4. Питання, які потребують відображення в епіданамнезі . . .

5. Основні прояви патогенезу, які визначають опорні клінічні прояви (симптоми, синдроми)

6. Інкубаційний період (мінімальний, максимальний)

       7. Дані обстеження хворих:

       > основні скарги хворого.

      > дані об'єктивного обстеження

 

Ознаки захворю­вання	Ботулізм
Початок хвороби
Температурна крива, її особли­вості
Шкірні покриви
Порушення зору
Розлади мовлення
Лімфовузли
Апетит
Акт ковтання
Серцево-судинна система:
Характеристика пульсу
Артеріальний тиск
Органи дихання:
Результати пер­кусії
Результати аус­культації
Органи травлення:
Язик
Печінка
Селезінка
Кишки
Характеристика випорожнень
Нервова система:
Стан свідомості
Поведінка хво­рого
Бульварні роз­лади
Сечова і статева системи:
Стан діурезу
Симптом Пастер- нацького
Опорно-руховий апарат:
Ураження м'язів

 

> дані лабораторного дослідження

 

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Копрограма

8. Основні ускладнення, клінічні прояви

9. Правила виписування хворих, диспансеризація

Узяття крові для серологічного  і біохімічного дослідження

  

Основні етапи	Зміст
1.Підбір необхідного матеріалу та інструментарію	Стерильні шприци 10 мл, голки, стер. ватні кульки, джгут, 70% спирт, валик під передпліччя, обтягнений клейонкою, стер. пеніцилінові флакончики та пробірки з гумовими корками, захисні окуляри та рукавички, рушник
2.Заповнення медичної документації	Оформляють направлення за ф. 204/0, позначають номер на направлення та пробірці
3.Умови взяття матеріалу	Кров бажано забирати натще або через 6 год після їди
4.Надання хворому необхідного положення	Хворий лежить на спині, голова повернута в бік, протилежній руці, з якої беруть кров. Під ліктьовий суглоб підкладають валик. При взятті крові рука має бути максимально розігнута в ліктьовому суглобі
5.Підготовка медперсоналу	Надягають маску, захисні окуляри та рукавички
6.Підготовка руки хворого до маніпуляції	За 1-2 хв до маніпуляції на нижню третину плеча накладають джгут (на попередньо накладений рушник), контролюючи збереження пульсу в місці його визначення. Хворий кілька разів стискає та розтискає кулак. Визначають якість ліктьової вени: глибину її пролягання, калібр, рухомість, наповнення, еластичність. Шкіру ліктьового згину двічі протирають спиртом.
7.Фіксація вени	Вену вказівним пальцем фіксують донизу по її ходу
8.Уведення голки у вену	Тримаючи шприц таким чином, щоб вказівний палець підтримував голку (зріз голки повернутий догори), проколюють шкіру біля вени. Паралельно шкірі під гострим кутом проколюють стінку вени. Залежно від якості судини голку у вену можна ввести і одномоментно, при цьому спостерігається відчуття потрапляння в порожнину.
9.Узяття крові	Беруть із вени 7 мл крові
10.Завершення пункції	На місце введення голки накладають ватну кульку, просякнуту спиртом. Хворий розтискає кулак. Джгут знімають. Швидким рухом забирають голку з вени. Руку хворого на 3-5 хв згинають у ліктьовому суглобі, притискаючи залишену кульку зі спиртом до шкіри в місці проколювання.
11.Завершення процедури	Пінцетом знімають голку зі шприца та кладуть у нестерильну ємкість. Обережно (щоб запобігти гемолізу) переливають кров зі шприца по стінці в суху стерильну пробірку, закривають гумовим корком і ставлять у штатив
12.Приготування сироватки	Сироватку відділяють від еритроцитів не пізніше ніж через 3 год після взяття крові: пробірку із зразком крові ставлять у термомтат на 30 хв за Т 37*С, після чого відокремлюють згусток від стінок пробірки окремою для кожного зразка стерильною пастерівською піпеткою або скляною паличкою та на 1-2 год поміщають у холодильник за Т 2-4*С. У разі недостатнього відокремлення сироватки проби центрифугують протягом 5 хв зі швидкістю 1 500 об/хв.. Сироватки переносять у стерильні пеніцилінові флакони з гумовими корками або пластикові пробірки та зберігають у холодильнику за Т 2-4*С.
13.Доставка матеріалу в лабораторію	Сироватку потрібно доставити в лабораторію протягом 3 діб з моменту взяття крові. Якщо сироватка не може бути доставлена у визначений термін, її заморожують у морозильній камері побутового холодильника за Т -18-20*С і в замороженому стані доставляють у лабораторію у спеціальних контейнерах із холодоагентом протягом 7 діб з моменту взяття крові. Штативи вміщують у металеві бікси або пластмасові коробки, які герметично закриваються і легко дезінфікуються.

 

Практична частина

Задачі

 

1. Хвора Я., 34 роки, поступила в інфекційний стаціонар на 4-й день хвороби зі скаргами на двоїння в очах, «сітку» перед очима, сухість у роті, утруднення при ковтанні, різку м'язову слабість.

Обґрунтуйте попередній діагноз. Складіть план обстеження.

2. У стаціонар поступила хвора на 2-й день захворювання зі скаргами на загальну слабість, головний біль, здуття живо­та, підвищену температуру тіла. Об'єктивно: зіниці розширені, анізокорія, птоз правої повіки. Мовлення невиразне. Парез м'якого піднебіння. Порушене ковтання твердої і рідкої їжі.

Обґрунтуйте попередній діагноз. Складіть план лікування хворого.

3.  У хворого Б., 35 років, на 2-й день хвороби з'явилися сухість у роті, утруднення ковтання, відчуття дряпання в горлі. Які симптоми необхідно перевірити?

4. До ФАПу одночасно поступили 5 хворих з ознаками ботулізму, які вживали котлети, овочевий суп, торт, консервовані гриби, компот.

Який продукт найвірогідніше міг бути фактором передачі інфекції? Складіть план обстеження.

5. Хвора В., 18 років, поступила до хірургічного стаціонару з діагнозом «гостра кишкова непрохідність». Захворіла 5 днів тому, коли через 6—8 год після вживання м'ясної консерви відчула сухість у роті, затруднення при ковтанні. На наступний день з'явилися слабість, запаморочення, головний біль, двоїння в очах, похлинання їжею.

Обґрунтуйте попередній діагноз. Складіть план лікування.

 

Виконане завдання направити на електронну адресу

gladkiy.aleksandr55@gmail.com

 

Виникнуть питання – пишіть, телефонуйте. З 8.00 до 11.00 окрім вихідних.

 

Термін виконання - наступний день після заняття за розкладом.

Просрочка 1 доба – (мінус) бал.

Рекомендована література

Основна:

1.     Андрейчин М.А., Івахів О.Л. Медсестринство при інфекційних хворобах: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига,2002.

2.     Клінічне медсестринство при інфекційних хворобах: Навч. Посібник/В.С.Тарасюк, Н.В. Титаренко, І.В.Паламар та ін.; За ред. Проф. В.С.Тарасюка. – К.: Медицина,2006. – 176с.

3.     Шегедин М.Б. Медсестринство при інфекційних хворобах (атлас)/ М.Б. Шегедин, В.В. Кравцов, С.В. Барчук. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження»,2005. – 64с.

4.      Денисенко О.В.Інфекційні хвороби в модулях: навч. посібник. – К.: Медицина, 2009. -168с.

5.      Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю., Лишенюк С.А. Клінічне медсестринство в інфектології. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010.

6.     Н.М. Касевич. Практикум із сестринської справи. – К.: Здоров’я, 2005.

7.     Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б.- К.; Вища шк., 1995.

8.     Чорновіл А.В., Грицько Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології.-  К.; Здоров’я, 2002

 

Додаткова:

1. А.В.Чорновіл, Р.Ю.Грицько.Клінічне медсестринство з основами епідеміології.–К.:Здоров’я,2002.

2. Касевич Н.М., Шаповал К.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.

3. Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.

4. Васильев В.С. и др. Практика инфекциониста. Мн.:Выш.шк.,1993.

5. Довідник фельдшера. /Кол. авторів; За ред. М.А.Андрейчина: В 2-х кн. – К.:Здоров”я, 1997.

6. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. — К.: Вища шк., 1995.

7. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред. Андрейчина М.А. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2007.

8.     Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За Ред. Андрейчин М.А. – К.; Здоров’я, 1994

9.     Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000

10.                        Журнал «Інфекційні хвороби», - Київ

11.   Газета «Здоров’я України», - Київ

Інформаційні ресурси

search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link

zakon.rada.gov.ua/

oda.ck.ua/?lng=ukr&article

cseswt.od.ua/ua/portal/dn_2011091

univ.uzhgorod.ua/departaments/fp

president.gov.ua/documents/1482

https://tdmuv.com/books/meds_andr.pdf   Андрейчин М/с при інфекційних хворобах.

http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1839433

 А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

https://www.kodges.ru/medik/naukmed/205819-nfekcyn-hvorobi.html

https://www.twirpx.com/file/2257809/  А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

http://www.monada.lviv.ua/old/instructional/002/001/001.pdf    Самостійна робота

http://kingmed.info/knigi/Sestrinskoe_delo/book_3826/Medsestrinstvo_pri_infektsiynih_hvorobah-Andreychin

http://krutikova.ucoz.ru/load/22-1-0-199 Алгоритми практичних навичок