Група 4 А с/с. Практичне заняття № 6 Викладач Гладкий О.А. Предмет "М/С в хірургії" Дата 05 листопада 2020р.

 

Лисичанський медичний фаховий коледж

 

Група 4 А с/с.  Практичне заняття № 6

Викладач  Гладкий О.А.

 Предмет "М/С в хірургії"

Дата   05 листопада  2020р.

 

Тема №6: Догляд за онкологічними хворими.

Клінічний аналіз і демонстрація хворих з доброякісними та злоякісними пухлинами.

Організація диспансеризації населення. Догляд за хворими.

Участь у проведенні діагностичних і лікувальних маніпуляцій, операцій, перев’язок.

Профілактика пролежнів, лікування їх.

 Специфіка спілкування медичного персоналу з хворими онкологічних стаціонарів.

Практичні навички:

¾   виявлення ознак пухлинного процесу;

¾   догляд за хворими;

¾   застосування правил етики та деонтології;

¾   участь у виконанні лікарських призначень;

¾   профілактика пролежнів.

 

Пухлини — це типовий патологічний процес у вигляді розростання тканини, яке характеризується потенційною безмежністю і  нерегульованістю росту, а також атиповістю структурних елементів. З клінічної точки  зору пухлини нерівнозначні. Залежно від  ступеня диференціації, швидкості і характеру росту, схильності до метастазування і рецидивів, вторинних змін у пухлинах, впливу на  організм їх поділяють на  доброякісні, злоякісні, пухлини з місцевим деструктивним ростом.

Доброякісні (зрілі) пухлини утворені з клітин, за структуро« яких завжди можна визначити, з якої тканини вони ростуть. Якщо вони не розміщені біля життєво важливих центрів, то проявляються місцевими змінами і незначно впливають на організм. Проте такі пухлини можуть переходити у злоякісні — малігнізуватись.

Злоякісні (незрілі) пухлини утворені із мало- або недиференційованих клітин, які втрачають структурну подібність до клітин, а яким вони розвиваються. На  відміну від доброякісних пухлин вони дають метастази, рецидивують, проявляються місцевими змінами і впливають на весь організм не  переходячи у диференційовані форми.

Пухлини з місцевим  деструктивним ростом займають проміжне положення між доброякісними і злоякісними. Вони мають ознаки інфільтративного росту але не метастазують. Такими є каїшрнозии гемангіома, дермоїд.

Залежно від ступеня диференціації розрізняють експансивну апозиційну та інфільтративну (інвазивну) форми росту пухлин, Перша форма властива  доброякісним пухлинам, друга і третя - зло­якісним. Пухлина, що  росте експансивно, збільшується, відбуваючи прилеглі тканини. Всі клітини, які оточують її, атрофуються. Інфільтративний ріст характеризується тим, що пухлинні елементи поширюються у напрямках найменшого опору і вростають у прилеглі тканини, руйнуючи їх. Межі пухлини в такому разі нечіткі. Апозиційний ріст — це проміжний між експансивним та інфільтрп гиинимі Пухлина росте із множинних точок росту, росте з центра до переферії і завершується злитям вогнищ малігнізації в єдиний конглгмерат.

Стосовно порожнин органа виділяють ендофітний і екзофітний ріст.

Метастазування – це  перенесення пухлинних клітин із пер­винного вогнища у віддалені ділянки із подальшим проживанням їх і утворенням вторинних вогнищ. Існує декілька шляхів  метастазування — гематогенний, лімфогенний, периневральний, імплаптацінний (поширення пухлин по серозних порожнинах або природних каналах), змішаний.

Класифікація пухлин

Тканина, з якої розвивається пухлина	Доброякісна пухлина	Злоякісна пухлина
Епітеліальна тканина	Папілома, аденома, дермоїд, кіста	Рак, аденокарцинома
Сполучна тканина	Фіброма, ліпома	Саркома
М’язова тканина	Міома, лейоміома, рабдоміома	Міосаркома
Хрящова і кісткова тканина	Хондрома, остеома	Хондросаркома, остео- саркома
Судинні тканини	Ангіома, лімфангіома	Ангіосаркома, лімфо- саркома
Нервові тканини	Невринома, гліома	Медулобластома, спон- гіобластома
Змішані тканини	Тератома	Тератобластома

 

Стадії пухлини. Залежно від розмірів пухлини, проростання в прилеглі органи, наявності метастазів виокремлюють чотири стадії пухлин:

0 стадія — пухлина не вийшла за межі тканини, з якої вона росте;

1 стадія — пухлина діаметром до 3 см, метастази відсутні, лімфатичні вузли не уражені;

II стадія — пухлина не більша ніж 5 см, проростає в глибокі шари пінки органа, є поодинокі регіонарні метастази;

III   А стадія — пухлина розміром понад 5 см, поширюється за межі органа, з якого росте, але ще не проросла в прилеглі органи, дій: поодинокі регіонарні метастази;

III  Б стадія — множинні регіонарні метастази залежно від роз­мірів пухлини;

IV  стадія — проростання пухлини в прилеглі органи або наяв­ність віддалених метастазів незалежно від розмірів пухлини.

Уява про розміри пухлини, рухомість і наявність метастазів у лімфатичних вузлах суб’єктивна, тому для багатьох пухлин визна­чення стадії можливе лише під час хірургічного втручання або навіть після гістологічного дослідження пухлини і лімфатичних вузлів.

Клінічна класифікація пухлини за системою TNM

Міжнародну класифікацію пухлин TNM (від лат. Tumor, Nodulus, Metastasis) розроблено в 1953 році, і її продовжують вдосконалюва­ти. Тільки за її допомогою можливий повноцінний обмін інформацією між фахівцями. Вона ґрунтується на результатах досліджені до лікування.

Символ Т означає поширення пухлини (стадію процесу).

Символ N — це стан регіонарних лімфатичних вузлів.

Символ М — це віддалені метастази: (0 — не виявлено, 1 — виявлено, X — недостатньо даних).

Загальна схема класифікації виглядає так:

Т0,1 - 4 N0,1,2, 3 ,х М0,1,х.

Основними скаргами пацієнта зі злоякісними пухлинами є порушення загального стану, втрата звичного життєвого тонусу в роботі і втрата апетиту, відраза до їжі, байдужість, нудота вранці, апатія, сонливість, тривала субфебрильна температура тіла, немотивовані схуднення. До цих скарг іноді приєднуються сухий кашель, осиплість голосу, утруднене ковтання, утруднене випорожнення або  проноси. Систематична поява патологічних виділень крові у мокротинні, сечі, калі також має насторожити медичного працівник» Важливо зібрати анамнез життя, провести ретельне об’єктивне обстеження.

Під час огляду звертають увагу на забарвлення шкіри (блідість, жовтяниця, землистий колір шкіри). На тілі можна виявити вузлики, пігментні плями, тріщини, кровоточивість — це симптоми, характерні для раку шкіри, наприклад меланобластоми. Блідість ти крововиливи на шкірі характерні для лейкозу. Деформація кісток і суглобів, кульгавість — для пухлини кісток; вузли на шиї — для лімфоми. Важливим методом діагностики є пальпація, під час якої з’ясовують локалізацію пухлини, її розмір, консистенцію, болю чість, рухомість. Для уточнення діагнозу використовують лабораторні дослідження крові, сечі, мокротиння, калу на наявність кроні, шлункового соку. Вирішальне значення мають гістологічні, ендо­скопічні методи дослідження, УЗД, термографія, рентгенологічні та радіонуклеїдні методи діагностики, комп’ютерна томографія.

 

ДІАГНОЗ СТАВИТЬСЯ НА ПІДСТАВІ:

 

1.      Клінічного обстеження / скарги, анамнез, об’єктивне обстеження/.

2.      Лабораторного обстеження.

3.      Спеціальних методів обстеження /RO – логічний, ендоскопічний, взяття біопсії з наступним гістологічним або цитологічним дослідженням, радіоізотопне, ультразвукове дослідження, діагностичні операції/.

 

 

Розрізняють 4 стадії в перебігу злоякісних пухлин:

І ст. – пухлина до 2 см в діаметрі, в межах одного анатомічного шару, без метастазів.

ІІ ст. – пухлина 2 – 5 см в діаметрі, проростає за межі одного анатомічного шару, але остається в межах органу, маються поодинокі метастази в регіональні лімфовузли.

ІІІ ст. – пухлина більш 5 см, що вийшла за межі органу, маються множинні метастази в регіональні лімфовузли.

ІV ст. – велика пухлина з проростанням в сусідні органи, множинними регіональними і віддаленими метастазами.

 

З 1953р. розроблено Міжнародну класифікацію злоякісних пухлин по системі

Т N М (Т – (tumor) пухлина; N – (nodules) – метастази в регіональні лімфовузли; M (metastases) – віддалені метастази): Т /0,1,2,3,4/, N /0,1,2/, М /0,1/. По системі ТNМ можна визначати тільки епітеліальні злоякісні пухлини /рак/.

 

Дуже важливим завданням онколслужби є обов’язковий облік онкохворих. Ця система вперше в світі була запропонована в СРСР в 1945 р. На кожного вперше виявленого онкохворого заповнюється повідомлення, яке в 3 – добовий термін повинно бути відправлено в онкодиспансер. Такий пацієнт ставиться на диспансерний облік  довічно.

 

Окремо підлягають обліку пацієнти з передраковими захворюваннями. Для зручності обліку пацієнти розподіляються на клінічні групи:

І  А – пацієнти з підозрою на злоякісну пухлину

І Б – пацієнти з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами

ІІ – пацієнти з злоякісними пухлинами, які підлягають спеціальному лікуванню, межі якого недостатньо визначені

ІІ А – пацієнти, що підлягають радикальному лікуванню, успіх якого цілком імовірний /ранні стадії раку/

ІІІ – пацієнти, після радикального лікування, які не мають рецидивів і метастазів /практично здорові/

ІV – запущені хворі, що підлягають симптоматичному лікуванню або паліативним операціям

При виявленні запущеного випадку раку заповнюється ф.248, випадок підлягає розбору на клінічній конференції або протираковій комісії.

 

 

Лікування пухлин комплексне: консервативне і хірургічне. Го­ловним у лікуванні пухлин є оперативний метод, а всі інші — допоміжні (хіміотерапія, променева терапія, гормонотерапія, імунотерапія, лазерна терапія, гіпертермія, комбіновані методи лікування), Хірургічне лікування може бути радикальним і паліативним. Радикальне лікування — видалення усіх елементів пухлини. Паліативне лікування не виліковує хворобу, його мета — зменшити пухлину, затримати її ріст, подовжити життя пацієнта. За допомогою симптоматичного лікування зменшують прояви пухлини — усувають біль, інтоксикацію, ліквідують непрохідність, наприклад, кишкову, чим подовжують життя і полегшують страждання хворого.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН:

 

Успіх лікування злоякісних пухлин від стадії і ступеню диференціювання пухлини /чим менше диференційована пухлина, тим більш вона злоякісна/.

 

МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ:

1.      Терапевтичне:

а/ променеве,

б/ хіміотерапія

2.      Хірургічне:

а/ радикальна операція – видалення пухлини разом з регіональними лімфовузлами,

б/ паліативна операція при запущеній, невидалимій пухлині. Направлена на полегшення стану хворого і усунення ускладнень.

3.      Комбіноване – сполучення декількох методів.

 

 

Назва  заходу	Послідовність дій	Примітка
0бладнання	Бікс, стерильний перев’язуваль­ний матеріал, пінцети, лотки, ан­тисептичні, гемостатичні, знебо­лювальні, послаблювальні засоби
Особливості догляду	1.  Помістити пацієнта в одно- або двомісну палату. 2.  Забезпечити пацієнта зручним функціональним ліжком. 3.   Стежити за дотриманням осо­бистої гігієни пацієнта. 4.  Медичному персоналу дотриму­ватись норм медичної деонтології й етики. 5.   Забезпечити пацієнта високо­калорійним збалансованим харчу­ванням. 6.    За призначенням давати па­цієнтові послаблювальні засоби, вводити гемостатичні і знеболю­вальні препарати	Забезпечується спокій пацієнта Забезпечується необ­хідне положення в ліжку Забезпечується гігіє­нічний комфорт паці­єнта   Оберігається психіка пацієнта Поповнюється енерге­тичний запас Для полегшення випо­рожнень і зменшення болю

 

         АЛГОРИТМ
Дії медпрацівника по наданню допомоги онкохворим на рівні ФАПу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ВИБЕРІТЬ ОДНУ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ

1.    Доброякісною пухлиною е:

а)   фіброаденома;

б)    ліпосаркома;

в)    аденокарцинома;

г)    лімфосаркома.

2.    Ознака злоякісної пухлини — це:

а)   великі розміри;

б)    експансивний ріст;

в)    інфільтративний ріст;

г)    повільний ріст.

3.    Ознака доброякісної пухлини — це:

а)   великі розміри;

б)    виразка;

в)    швидкий ріст;

г)    відсутність оболонки.

4.    Сполучнотканинна пухлина — це:

а)   міома;

б)    фіброма;

в)    аденома;

г)    гліома.

5.    Оперативне лікування при злоякісній пухлині застосовують:

а)   якщо настав рецидив;

б)    якщо не допомогла хіміотерапія;

в)    при непереносимості променевої терапії;

г)    якомога раніше.

ВИБЕРІТЬ ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ

6.    До пухлин із судинної тканини належать:

а)   лімфангіома;

б)    рабдоміома;

в)    ангіома;

г)    гемангіома;

д)   лейоміома.

До пухлин із сполучної тканини належать:

а)     папілома;

б)     саркома;

в)     фіброма;

г)     хондрома;

д)     гліома.

7.      Для злоякісної пухлини характерний ріст:

а)     експансивний;

б)     інфильтративний;

в)     повільний;

г)     ендофітний;

д)     швидкий.

8.      Ознаки доброякісної пухлини:

а)     незначна атиповість;

б)     великий розмір;

в)     повільний ріст;

г)     відсутність метастазів;

д)     утворення виразок.

9.       Установленню онкологічного діагнозу сприяє:

а)     анамнез;

б)     ендоскопічне дослідження;

в)     бактеріологічний посів;

г)     теплобачення;

д)     аналіз крові на стерильність.

ДОПОВНІТЬ

10.    Пухлина, що не має хоча б одної ознаки злоякісності, називається . . .

11.    Комплекс заходів, спрямованих на попередження поширення ракових клітин під час операції, називається . . .

12.    Комплекс заходів, спрямованих на знищення ракових клітин в операційній рані, нази­вається . . .

13.    Доброякісна пухлина з хрящової тканини — це ... .

14.    ... — це злоякісна пухлина із сполучної тканини.

 

УСТАНОВІТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ (кожна відповідь може викорис-

товуватись один раз, декілька разів або жодного разу)

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін 1 доба. Доба затримки – ( мінус) 1 бал.

З повагою ваш О.А.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразолій Л.П., Апшай В.Г.Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. — К.: Здоров’я, 2001. — 208 с.

Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т.Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 496 с.

Ковальчук О.Л., Сабадишин Р.О., Маркович С.В.Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 480 с.

Навчальний посібник з хірургії в модулях: навч. посібн. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.: Медицина, 2011. — 480 с.

Онкологія: підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / Б.Т. Зілинський, Н.А. Попадько, А.І. Гнатишак, О.О. Галай та ін. — К.: Здоров’я, 2004. —528 с.

Сабадишин Р.О., Гашинський І.В., Маркович О.В.Коледжна хірургія. — Рівне, 2003. — 783 с.

Хірургія / Хіміч С.Д., Герич І.Д., Сипливий В.О. та ін.; за ред. С.Д. Хіміча. — К.: Здоров’я, 2004.

Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко, Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. — К.: Медицина, 2010. — 400 с.

Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф.Медсестринство в хірургії: навч. посібн. — К.: Медицина, 2008. — 120 с.

 

Додаткова

 

Ваврик Ж.М. Лекція з хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 444 с.

Вітенко І.С., Дутка Л.М., Зіменковська Л.Я. Основи загальної і медичної психології. — К.: Вища шк., 1991.

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразолій Л.П., Апшай В.Г.Медсестринський догляд за пацієнтом. — К.: Здоров’я, 2000. — 248 с.

Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія. — К.: Здоров’я, 1999. — 488 с.

Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи: навч. посібн. — К.: Здоров’я, 2005. — 464 с.

Надахівська Н.І. Посібник з хірургії. — К.: Здоров’я, 2001.— 136 с.

Основи догляду в домашніх умовах: навч. посібн. для патронажнихмедичних сестер / За заг. ред. І.Т. Усіченка, А.В. Царенка,С.А. Місяка. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 372 с.

Черенько М.П. Загальна хірургія з доглядом за хворими. — К.: Здоров’я, 2000.— 616 с.