Група 4 А л/с. Викладач Гладкий О.А. Предмет "Хірургія" практика. Тема № 14: Ушкодження та захворювання хребта і таза. Синдром тривалого роздавлення Дата 02 грудня 2020р.
ЛИСИЧАНСЬКИЙ
МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
Група 4
А л/с. Викладач Гладкий О.А.
Предмет "Хірургія" практика.
Тема № 14: Ушкодження та
захворювання хребта і таза. Синдром тривалого роздавлення
Дата
02 грудня 2020р.
Тема № 14: Ушкодження та захворювання хребта і таза. Синдром тривалого роздавлення
Аналіз хвороб у пацієнтів з ушкодженням хребта й таза.
З’ясування тактики фельдшера в наданні
медичної допомоги. Особливості транспортної іммобілізації в кожному окремому
випадку. Ознайомлення з методами консервативного та оперативного лікування.
Роль фельдшера в діагностиці, лікуванні й догляді за хворими в умовах
стаціонару.
Практичні навички:
¾
догляд
за хворими;
¾
перша
допомога в разі ушкодження хребта, спинного мозку і таза;
¾
транспортна
та лікувальна іммобілізація;
¾
перша
допомога при травматичному токсикозі;
¾
підготовка
ліжка хворому з переломом хребта, тазу;
¾
виконання
лікарських призначень.
Синдром тривалого роздавлювання – синоніми: crash–синдром, травматичний токсикоз, міоренальний синдром –
специфічний варіант травми, пов’язаний з масивним тривалим роздавлюванням
м’яких тканин або стисненням магістральних судин кінцівок, який зустрічається в
20 – 30% випадків аварійних руйнувань будівель, обвалах, землетрусах.
КЛІНІКА:
І період – до 48 год. після звільнення від
стиснення. В клініці переважають явища шоку: больовий синдром, психоемоційний
стрес, нестабільність гемодинаміки, гемоконцентрація /згустіння крові/,
креатинінемія, в сечі протеінурія, циліндрурія. Після лікування настає короткий
світлий проміжок, після чого стан хворого погіршується.
ІІ період – гострої ниркової
недостатності.
Триває від 3 – 4 до 8 – 12 днів. Зростає
набряк кінцівок, на ушкодженій шкірі з’являються пухирі, крововиливи.
Гемоконцентрація змінюється гемодилюцією /розведенням крові/, зростає анемія,
різко знижується діурез аж до анурії. Летальність до 35%, всупереч інтенсивній
терапії.
ІІІ період – відновлювальний з 3 – 4 тижня
захворювання. Нормалізується функція нирок. На перший план виходять інфекційні
ускладнення. Високий ризик розвитку сепсису.
Сортування у вогнищі ураження: після звільнення потерпілих від
стиснення проводиться сортування, виробляється план евакуації. Шок є показанням
до проведення інфузійної терапії. Після стабілізації гемодинаміки – евакуація в
спеціалізований лікувальний заклад.
* У
вогнищі масового ураження допомога в
першу чергу надається потерпілим, які знаходяться в менш тяжкому стані
Перша допомога: туге бинтування ушкодженої кінцівки
/краще еластичне/, іммобілізація її як при переломі, введення знеболюючих та
седативних засобів. Почати інфузійну протишокову терапію при любих показниках
пульсу і АТ. Швидке і обережне транспортування на етап спеціалізованої допомоги,
в лікарню, де є апарат для гемодіалізу.
Спеціалізована допомога:
І період – інфузійна терапія /не менше 2 л
на добу: 500 – 700 мл свіжозамороженої плазми, до 1000 мл 5% глюкози з
вітамінами групи “В”, “С”, 200 мл альбуміну, 400 мл 4% соди, 400 мл глюкозо –
новокаїнової суміші/.
Постійний катетер в сечовий міхур, суворий
контроль діурезу. Стимуляція діурезу за допомогою лазіксу та 2,4% еуфіліну.
Гепарин 2,5 тис. ОД х 4 р п/ш. Курантіл або трентал /перешкоджають склеюванню
еритроцитів/. Серцеві глюкозиди по показаннях. Антибіотики. Плазмаферез при
явних ознаках інтоксикації, тривалості стиснення більш 4 год., виразних
локальних змінах в ушкодженій кінцівці. Сеанси ГБО 1 – 2 р. на добу з метою
зменшення гіпоксії тканин.
ІІ період – обмеження прийому рідини. Проведення
гемодіалізу показане при зниженні діурезу до 600 мл на добу, незважаючи на
рівень азотистих шлаків в крові. В междіалізний період – інфузійна терапія
добовим обсягом 1200 – 1500 мл: свіжозаморожена плазма, альбумін сода, 5 – 10%
глюкоза. При правильному та своєчасному лікуванні гостра ниркова недостатність
купується до 10 – 12 дня.
ІІІ період – терапія місцевих проявів С Т
Р та гнійних ускладнень.
Особливої уваги потребує профілактика
генералізації інфекції з розвитком сепсису.
Хірургічне лікування. Вибір хірургічної тактики залежить від
стану і ступеню ішемії ушкодженої кінцівки.
І ступінь – незначний набряк м’яких
тканин. Шкіра бліда, на межі ушкодження дещо випинається над рівнем здорової
шкіри. Ознак порушення кровообігу немає. Консервативне лікування дає добрий
результат.
ІІ ступінь – помірно виражений набряк
м’яких тканин, їх напруженість.
Шкіра бліда, з ділянками незначного
ціанозу. Через 24 – 36 год. можуть утворюватися пухирі з прозорим жовтуватим
вмістом, при виявленні яких оголюється волога, блідо – рожева поверхня.
Посилення набряку в наступні дні свідчить про порушення венозного та
лімфатичного відтоку. Лікування консервативне, але якщо воно недостатньо
ефективне, іде наростання набряку та стиснення м’язів – „лампасні розрізи”.
ІІІ ступінь – виражений набряк та
напруженість м’яких тканин. Шкірні покриви цианотичні або “мармурового”
малюнку. Шкірна температура помірно знижена. Через 12 – 24 год. з’являються
пухирі з геморагічним вмістом. Під епідермісом оголюється волога поверхня темно
– червоного кольору. Набряк, ціаноз швидко зростають, що свідчить про грубі
порушення мікроциркуляції, тромбозі вен. Консервативне лікування неефективне.
Широкі “лампасні” розрізи з розсіченням фасциальних футлярів усувають стиснення
тканин. Значні виділення з рани знижують рівень інтоксикації.
IV ступінь – набряк помірно виражений,
тканини різко напружені. Шкірні покриви синьо – багрового кольору, холодні.
Епідермальні пухирі з геморагічним вмістом. Після зрізання епідермісу
оголюється ціанотично – чорна, суха поверхня. Консервативне лікування
неефективне. Широкі “лампасні” розрізи з розкриттям фасциальних футлярів
забезпечують максимальну можливість відновлення кровообігу, дозволяють обмежити
некротичний процес дистальних ділянок кінцівки, знизити всмоктування токсичних
продуктів. У випадку наростання інтоксикації та гострої ниркової недостатності,
що загрожує життю пацієнта або при
розвиткові гангрени – ампутація кінцівки по демаркаційній лінії.
Алгоритм
Перша допомога потерпілому з crаsh-синдромом
Перша
допомога потерпілому
з переломом шийного відділу хребта
Перша
допомога потерпілому з переломом поперекового відділу хребта
Перша
допомога потерпілому з переломами кісток тазу
ПІДГОТОВКА ЛІЖКА ДЛЯ
ПАЦІЄНТІВ З ПЕРЕЛОМАМИ ХРЕБТА, ТАЗУ
1. Покладіть щит під матрац.
2. Пацієнтові з переломом хребта підкладіть
під поперек реклінаційний валик необхідної висоти.
3. Якщо методом лікування перелому хребта
обрано витягання вагою власного тіла, надайте головному кінцеві ліжка
підвищеного положення, зафіксуйте пацієнта петлею Глісона, або лямками,
проведеними через пахвові ямки.
4. При переломі кісток тазу без зсунення
уламків надайте пацієнтові позу “жаби”: під стегна підкладіть валик шириною від
сідничної зморшки до підколінної ямки, ноги пацієнта напівзігнуті в колінних і
кульшових суглобах і розведені в сторони.
5. При переломі кісток тазу із зсуненням
половини тазу доверху, таз підвищуєтсья в гамаку, накладається скелетне
витяжіння за ногу з ураженої сторони.
6. При розриві симфізу таз пацієнта
підвищується в гамаку з перехрестом тяг.
ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З ПАРЕЗАМИ, ПАРАЛІЧАМИ, ПОРУШЕННЯМ ФУНКЦІЇ ТАЗОВИХ
ОРГАНІВ
1. Профілактика пролежнів.
2. Профілактика застійної пневмонії.
3. Профілактика тромбоемболічних ускладнень.
4. Профілактика атрофії м’язів: ЛФК, масаж,
електростимуляція.
5. При затримці сечі введіть в сечовий міхур
постійний катетер, який прифіксуйте до голівки статевого члена, або до
внутрішнього боку стегна за допомогою смужки лейкопластиря.
6. Промивайте сечовий міхур двічі на добу
теплим розчином фурациліну 1:5000 для попередження висхідної інфекції.
7. При парезі кишечника дійте згідно
алгоритму (тема: “Післяопераційний період”).
ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО
РЕНТГЕНОГРАФІЇ ХРЕБТА, ТАЗУ
1. Для рентгенографії шийного і грудного
відділів хребта особливої підготовки не потребується.
2. Для рентгенографії поперекового відділу
хребта і кісток тазу необхідна ретельна очистка кишечника:
–
за 3
дні до обстеження безшлакова дієта;
–
напередодні
обстеження о 15.00 дати пацієнтові випити 50 мл рицинової олії;
–
о 19
і 20 годині поставити 2 очисних клізми;
–
в
день обстеження заборонити пацієнтові снідати;
–
за 2
години до обстеження поставити очисну клізму;
–
на 30
хвилин ввести газовивідну трубку.
УШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА.
Травма хребта може торкнутися його кісткових елементів, м’язово –
зв”язочного апарату і, нарешті, вмісту хребтового каналу, тобто спинного мозку
та його оболонок. Ушкодження хребта можуть бути закриті і відкриті.
Останні зустрічаються переважно у військовий час.
ЗАБІЙ ХРЕБТА – може супроводжуватися струсом спинного мозку і
навіть крововиливами у речовину мозку або в міжоболонковий простір.
МЕХАНІЗМ ТРАВМИ – падіння на
спину, удар по спині.
КЛІНІКА: біль в місці травми,
обмеження рухливості хребта, підшкірна гематома, набряк. При неускладненому
забої всі ці явища швидко та без сліда зникають. Обов’язкова RO – гр. хребта
для виключення переломів та вивихів.
ЛІКУВАННЯ: спокій,
фізіотерапевтичні процедури, масаж.
РОЗТЯГНЕННЯ: відбувається надрив зв”язочних елементів в результаті
форсованих рухів, що перевищують фізіологічну межу /згинання, розгинання,
обертання/. Зсування хребців не відбувається. Найчастіше розтягнення
відбувається в шийному та поперековому відділах.
КЛІНІКА: таж сама, що і при
забої, але сильніше виражена і більш підкреслено вимушене положення.
Обов’язкова RO – гр. хребта.
МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ:
крововиливи в спинний мозок та міжоболонковий простір.
ЛІКУВАННЯ: спокій, масаж.
Фізіотерапія.
ВИВИХИ хребців найчастіше зустрічаються у найбільш рухливому
шийному відділі. При цьому відбувається зсування вище розташованого хребця по
відношенню до нижче розташованого. Розрізняють повні вивихи і неповні –
підвивихи. В грудному і поперековому відділах вивихи звичайно супроводжуються
переломами. Зв’язки при вивиху розриваються.
МЕХАНІЗМ ТРАВМИ: насильне
форсоване згинання голови або поворот шиї навкруги вертикальної осі.
КЛІНІКА: біль, фіксоване
положення голови /з нахилом вперед або поворотом в сторону/, при стисненні
спинного мозку можуть бути спинальні розлади /парези, паралічі, розлади функції
тазових органів, порушення чутливості/.
ДІАГНОСТИКА: RO – гр. шийного
відділу /виконується дуже обережно/.
ЛІКУВАННЯ: можливо раннє
вправлення вивиху /одномоментне, або за допомогою петлі Глісона, або скелетного
витягання/. В наступному до 3 міс. хворий повинен носити ортопедичний комір або
гіпсовий шийний полукорсет.
ПЕРЕЛОМИ ХРЕБТА.
Переломи остистих відростків: зустрічаються відносно рідко, відбуваються
переважно внаслідок прямої травми, рідше в результаті м’язових скорочень. В
останньому випадку відросток може зміститися.
КЛІНІКА: біль, гематома,
набряк.
ДІАГНОСТИКА: RO – гр. хребта в
бічній проекції.
ЛІКУВАННЯ: 10 – 14 днів
постільний режим, потім ЛФК, масаж, фізіопроцедури.
Переломи дужок хребців:
зустрічаються рідко. Механізм травми – перерозгинання, згинально – оборотний
механізм. При зміщенні уламків можливе ушкодження спинного мозку.
ДІАГНОСТИКА: RO – гр.,
неврологічне обстеження.
КЛІНІКА: біль, гематома,
набряк, обмежена рухливість хребта. При ушкодженні спинного мозку –
неврологічні симптоми.
ЛІКУВАННЯ: при переломах без
зміщення уламків – гіпсовий корсет в нейтральному положенні /без згинання або розгинання
хребта/.
Перші 6 тижнів хворий
додержується постільного режиму. Корсет знімають через 3 – 4 міс. При зміщенні
уламків перелом не стійкий, необхідна оперативна фіксація хребців
/спонділодез/.
Перелом поперечних відростків:
зустрічається як правило, в поперековому відділі. Механізм травми:
Прямий – удар.
Не прямий – різке напруження
м’язів, що прикріпляються до поперечних відростків /поперекові м’язи/. Має
назву “перелом землекопів”.
КЛІНІКА: сильний біль, який
посилюється при підніманні прямих ніг в положенні на спині. Біль також
посилюється при нахилах в здоровий бік і згинанні. Симптом “прилиплої п’яти” на
стороні ушкодження - позитивний.
ДІАГНОСТИКА: RO – гр.
поперекового відділу хребта /пряма проекція/.
ЛІКУВАННЯ: знеболення 10 мл
0,5% новокаїну місця перелому. Хворого кладуть в ліжко із щитом, в позу жаби
/для розслаблення поперекових м’язів/. Термін постільного режиму 2 – 3 тижні.
Потім ЛФК, масаж, фізіотерапія.
Працездатність відновлюється
через 4 – 6 тижнів.
Переломи тіл хребців:
найчастіший вид переломів мирного часу – компресійні /70%/. Механізм травми –
падіння на голову, ноги або сідниці; кнутоподібний механізм перелому при
автоаварії. Найчастіша локалізація на межі більш та менш рухливих відділів
хребта СVII, ThXII
- LI.
КЛІНІКА: біль в місці перелому,
що посилюється при зміні положення тіла та поворотах, а також при осьовому
навантаженні. При ушкодженні спинного мозку – неврологічна симптоматика.
ДІАГНОСТИКА: на RO – гр. в
боковій проекції деформація тіла хребця у вигляді клину.
ЛІКУВАННЯ:
І. Консервативне. Показання –
стабільні переломи: перелом з клиноподібною деформацією хребця, що не досягає
половини висоти тіла.
Одномоментна репозиція з
наступним накладанням корсету в положенні перерозгинання. Постільний режим 3
тижні, знімають корсет через 4 – 6 міс., потім ЛФК, масаж, фізіотерапія.
Працездатність відновлюється через 1 рік після перелому.
Функціональний метод –
іммобілізація постільним режимом на 6 тижнів, з повздовжнім витяганням хребта,
поступова реклинація, з початку 2 тижня – ЛФК, для утворення “м’язового
корсету”. Сидіти пацієнтові можна через 3 міс.після перелому. Відновлення
працездатності через 5 – 8 міс. після перелому, при тяжкій фізичній праці –
через 1 рік.
ІІ.Хірургічне. Показання –
нестабільні переломи: переломовивих, перелом з клиноподібною деформацією хребця
більше як на половину висоти тіла, мілкоосколковий перелом.
Операція – задня фіксація
хребців /спонділодез/.
Спонділодез
Лікування переломів хребців,
ускладнених ушкодженням спинного мозку.
При стисненні спинного мозку
показана його декомпресія:
При переломовивиху – вправлення
вивиху /краще відкритим методом/.
Універсальний метод –
декомпресивна ламінектомія. Закінчується операція фіксацією хребців
/спонділодез/. В п/о періоді лікування спрямоване на профілактику пролежнів
/часті повороти хворого, протирання шкіри, підкладні круги/, профілактику
східної інфекції сечостатевої системи /раннє накладання епіцистостоми з наступним
приточно – відточним дренуванням і постійним промиванням сечового міхура
розчинами антисептиків/, профілактику пневмонії /дихальна гімнастика, банки,
гірчичники, кордіамін, камфора, при порушеннях спонтанного дихання –
трахеостомія з переводом на ШВЛ/.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМАХ ХРЕБТА:
Надати пацієнтові
горизонтального положення:
а/ на твердому щиті на спині, з
валиком під місцем ушкодження;
б/ на м’яких ношах на животі.
При переломі шийного відділу
хребта голову фіксують коміром Шанца або шиною Єланського.
Знеболення.
При явищах шоку – протишокова
терапія.
При тяжких порушеннях
спонтанного дихання – інтубація трахеї або трахеостомія, ШВЛ.
Швидка доставка пацієнта в
стаціонар.
Ушкодження кісток тазу.
Ушкодження кісток тазу
складають 4 – 7% усіх переломів і відносяться до групи тяжких травм. Ушкодження
тазу можуть супроводжуватися тяжким шоком, що зумовлюється масивною кровотечею
в тканини з губчастих кісток тазу /до 2,5 л/. Шок зустрічається в 30% випадків.
Одна з основних функцій тазу – передача навантаження тулуба на нижні кінцівки
/опорна функція/ зумовлена цілістю тазового кільця. Тазове кільце утворене
крижовою кісткою на рівні крижово – клубового зчленування, тілом клубової
кістки, лонними та сідничними кістками, лонним та крижово – клубовими зчленуваннями.
Велика заочеревинна гематома може зумовити рефлекторне напруження м’язів живота
і навіть позитивні симптоми подразнення очеревини, що потребує інколи виконання
діагностичного лапароцентезу, лапароскопії або навіть діагностичної
лапаротомії.
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ:
Пацієнта обережно покласти на
твердий щит в позу жаби.
Знеболення:
а/ наркотичні анальгетики
б/ новокаінова блокада по
Школьнікову.
При явищах шоку – протишокова
терапія.
Швидке та обережне
транспортування в стаціонар.
КЛАСИФІКАЦІЯ:
1.Крайові переломи.
2.Переломи тазового кільця без
порушення його безперервності.
3.Переломи з порушенням
безперервності тазового кільця:
а/ переднього напівкільця;
б/ заднього напівкільця.
4.Ушкодження з одночасним
порушенням переднього та заднього напівкілець.
5.Переломи вертлюгової ямки.
КРАЙОВІ ПЕРЕЛОМИ:
ВІДРИВ ПЕРЕДНЬО – ВЕРХНЬОГО ОСТЮКА.
Механізм травми – прямий удар,
різке напруження м”язів /під час бігу, гри в футбол/.
Клініка: біль, набряк в місці
перелому, зсування передньо – верхньої ості донизу і назовні, що дає ефект
удаваного скорочення кінцівки, симптом “заднього ходу” Лозинського – при спробі
зігнути стегно під час шагу вперед виникає різкий біль в ділянці перелому, а
рух ногою дає значно менший біль, тому хворий віддає перевагу рухові спиною
вперед.
Лікування: місцева анестезія
місця перелому, постільний режим на 2 тижні, нога кладеться на шину Белера в
положенні легкого відведення. При відсутності ефекта – операція –
металоостеосинтез.
ПЕРЕЛОМ КРИЛА КЛУБОВОЇ КІСТКИ.
Механізм травми – удар,
здавлення тазу в поперечному напрямку.
Клініка: біль в ділянці
перелому, що посилюється при напруженні косих м”язів та при надавлюванні на
крило, обмеження рухів в кульшовому суглобі. Крило клубової кістки під дією
м”язів може зсовуватися доверху, що константується зменшенням відстані від
мечоподібного відростка до передньо – верхньої ості.
Лікування: знеболення місця
перелому за допомогою 1 – сторонньої блокади за Школьніковим, постільний режим
на 3 тижні, ногу кладуть на шину Белера, з перших днів, массаж, ЛФК,
фізіотерапія.
ПОПЕРЕЧНИЙ ПЕРЕЛОМ КРИЖОВОЇ КІСТКИ ТА КУПРИКУ.
Механізм травми – прямий удар,
падіння на сідниці.
Клініка: біль в крижовій
ділянці, яка посилюється при спробі сісти, затруднення та сильний біль при
дефекації, набряк, біль при пальпації, різкий біль, крепітація при ректальному
дослідженні.При ушкодженні крижових нервів розвивається неудержання сечі та втрата
чутливості в ділянці сідниць.
Лікування: пресакральна
анестезія, постільний режим 3 тижні, валик під крижі або гамак. Фізіотерапія,
яка найбільш важлива при ушкодженні нервів. При переломі куприка із зсуненням
уламку – репозиція уламку через пряму кишку. При стійкому болю при сидінні –
операція – видалення куприку.
ПЕРЕЛОМИ ТАЗОВОГО КІЛЬЦЯ БЕЗ ПОРУШЕННЯ ЙОГО БЕЗПЕРЕРВНОСТІ.
Ізольований перелом лонної або
сідничної кістки. Перелом може бути 2 – стороннім. Механізм травми – прямий
удар або здавлення тазу в передньо – задньому напрямку.
Клініка: біль в лонній ділянці
/при переломі лонних кісток/ або в промежині /при переломі сідничних кісток/.
Болі посилюються при спробі рухати ногою, при пальпації та осьовому
навантаженні. Визначається симптом “прилиплої п’яти” – пацієнт не може відірвати
від опори пряму ногу, але самостійно удержує підняту ногу.
Лікування: анестезія місця
перелому, постільний режим на ліжку зі щитом 4 – 5 тижнів. При 1 – сторонньому
ушкодженні ногу кладуть на шину Белера з легким відведенням, при 2 –
сторонньому переломі – положення жаби. Працездатність відновлюється через 10 –
12 тижнів.
ПЕРЕЛОМИ З ПОРУШЕННЯМ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ТАЗОВОГО КІЛЬЦЯ.
Це найбільш часта /50%/ і тяжка
група ушкоджень тазу. Часто супроводжується шоком та ушкодженням тазових
органів. Механізм травми – передньо – заднє або бокове стиснення, падіння з
великої висоти. Розрив симфізу може бути наслідком пологової травми.
Ушкодження переднього напівкільця: перелом
лонної та сідничної кісток або 2 – сторонній перелом цих кісток у вигляді
“метелика”.
Клініка: біль в ділянці тазу та
в промежині, симптом “прилиплої п’яти”. При переломі лонної та сідничної кісток
положення “жаби”, при розриві симфізу стегна зведені і зігнуті, спроба розвести
їх викликає різкий біль.
Лікування: при переломі
переднього напівкільця без зсунення уламків – постільний режим на 5 – 6 тижнів
в ліжку зі щитом в позі “жаби”. З 2 тижня фізіотерапія, масаж, ЛФК.
2 – сторонні переломи у вигляді
“метелика” лікують скелетним витяганням вагою 4 –
Ушкодження заднього напівкільця:
/розрив крижово – клубового сполучення, вертикальний перелом крижової або
клубової кістки/ - в ізольованому вигляді зустрічається рідко.
Клініка: хворий лежить на
здоровому боці. Активні рухи ногою на ураженому боці обмежені, болісні.
Пальпація ділянки ушкодження болісна.
Лікування: на щиті в гамаку без
перехресту тяги 8 – 9 тижнів. При ушкодженні із зсуненням скелетне витягання за
ногу.
Ушкодження з одночасним
порушенням переднього та заднього напівкілець /перелом Мальгеня/:
найбільш тяжке ушкодження тазу, найчастіше супроводжується шоком.
Механізм травми – стиснення,
падіння з великої висоти.
Клініка: біль в ділянці тазу,
крововилив в мошонку, промежину, пахову зморшку. Асиметрія тазу, зсунення
однієї половини доверху /зменшення відстані між мечоподібним відростком та
передньо – верхньою остю/. При боковому стисненні або спробі розвести половини
тазу, крім різкого посилення болю, відзначається рухливість половини тазу.
Лікування: 2 –стороння
новокаїнова блокада за Школьніковим, протишокова терапія. При переломах без
зсунення – лікування в гамаці без
перехресту тяги, скелетне або клейове витягання за кожну ногу 4 –5 кг.
При зсуненні половини тазу доверху – скелетне витягання вагою 10 –
ПЕРЕЛОМ ВЕРТЛЮГОВОЇ ЯМКИ:
супроводжується вивихом стегна. Розрізняють перелом краю та дна вертлюгової
ямки.
Механізм травми – навантаження
по осі стегна або боковий тиск.
Клініка: біль, порушення
функції кульового суглобу, положення ноги характерне для вивиху стегна.
Лікування: знеболення
вертлюгової ямки, скелетне витягання по осі стегна, при відсутності ефекту –
металоостеосинтез краю вертлюгової ямки. При переломі дна накладають скелетне
витягання в 2 – х напрямках: по осі стегна та за великий вертлюг вбік.
Діагностика усіх ушкоджень
кісток тазу – RO – логічна.
Вирішіть задачі:
320. Знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, 54-річний пацієнт, сторож
будівельного об’єкту, проспав ніч на столі на животі, із звішеною униз рукою.
Вранці звернувся до фельдшера здоровпункту підприємства зі скаргами біль в
правій руці, відчуття заніміння, повзання мурашок. При огляді: стан важкий.
Пацієнт млявий, загальмований. Шкірні покриви бліді. Пульс 110 уд. на 1 хв.,
слабкого наповнення. АТ 90/60 мм рт. ст. Права верхня кінцівка збільшена в
обсязі, шкіра цианотична, холодна. Пульсація на променевій артерії знижена.
Самостійно з попереднього вечора не мочився. При катетеризації сечового міхура
отримано 40 мл сечі. Попередній діагноз? Дії фельдшера?
322. Під час виконання роботи під машиною в лежачому положенні на ноги
механіка упав двигун. Через 50 хвилин ноги потерпілого були звільнені,
доставлений в медпункт підприємства. При обстеженні: пацієнт дещо збуджений,
ейфоричний. Шкірні покриви бліді. Пульс 102 уд. на 1 хв., слабкого наповнення,
АТ 100/70 мм рт. ст. пошкоджень шкіри та кісток не виявлено. Фельдшеру
потерпілий заявив, що почуває себе добре, біль в місці ураження несильний, він
хоче продовжити роботу. Попередній діагноз? Дії фельдшера?
310. Під час гри у футбол в момент удару по м’ячу 14-річний хлопе5ць відчув
раптовий сильний біль в правій пахвинній ділянці, упав на землю. Доставлений на
ФАП. При обстеженні: підшкірний крововилив в здухвинно-пахвинній ділянці.
Спроба зігнути праве стегно різко болісна. Попередній діагноз? Дії фельдшера?
План обстеження і лікування?
311. 48-річний робітник цукрового заводу, відірвавши від землі мішок з
цукром, відчув раптовий сильний біль в поперековій ділянці, який іррадіює по
задній поверхні правого стегна. Доставлений в здоров пункт заводу. При
обстеженні: вимушене положення тулубу зі сколіозом в ліву сторону. Пальпація
паравертебральних точок справа болісна. Визначається позитивний симптом Ласега
справа. Пацієнт відмічає заніміння правого стегна, больова чутливість там
знижена. Попередній діагноз? Дії фельдшера? План обстеження і лікування?
312. Стрибнувши з високого крутого берега в річку, потерпілий ударився
головою об дно. Доставлений з місця пригоди на ФАП. Пред’являє скарги на біль в
потиличній ділянці. При обстеженні: шийні м'язи спазмовані. Пацієнт підтримує
голову руками. Рухи головою обмежені, болісні. Попередній діагноз? Дії фельдшера?
313. Робітник під час роботи був притиснутий автонавантажувачем до стіни
будівлі. Ви – фельдшер підприємства, прибули на місце пригоди. Потерпілий
скаржиться на біль в ділянці лобка. При обстеженні: стан важкий. Пацієнт
млявий, загальмований. Пульс 110 уд. на 1 хв., слабкого наповнення. АТ 90/55 мм
рт. ст. Ноги зігнуті і розведені, активні рухи нижніми кінцівками викликають
сильний біль. Боковий тиск на крила клубових кісток викликають посилення болю в
лонній ділянці. Попередній діагноз? Ваші дії?
314. При спробі опустити на підлогу важку сумку, яку тримала в руці,
54-річна жінка відчула раптовий сильний біль в поперековій ділянці зліва, який
посилюється при згинанні тулуба в праву сторону. Звернулась на ФАП. При
обстеженні: в поперековій ділянці зліва підшкірний крововилив, набряк.
Визначається біль при пальпації зліва від хребта. Підйом лівої ноги доверху
посилює біль в попереку. Попередній діагноз? Дії фельдшера?
315. При копанні льоху лопатою, викидаючи землю наверх, 47-річний чоловік
відчув раптовий гострий біль між лопатками, який прогресивно посилюється. Ви –
фельдшер ФАПу, викликані до потерпілого додому. При обстеженні: біль при
пальпації та постукуванні по спині між лопатками. Рухи тулубом, різко обмежені,
болісні. Неврологічної симптоматики не виявлено. Попередній діагноз? Дії
фельдшера?
316. В дорожньо-транспортній пригоді перехожий отримав удар капотом
автомобіля в спину. Ви – фельдшер „Швидкої допомоги”, прибули на місце пригоди.
Потерпілий скаржиться на сильний біль в спині, оніміння нижніх кінцівок,
відсутність в них рухів. При обстеженні: стан важкий. Шкірні покриви бліді.
Пульс 112 уд. на 1 хв., слабкого наповнення. АТ 90/60 мм рт. ст. При пальпації
спини сильний біль в ділянці Th-XII – L-I . Активні рухи нижніми кінцівками неможливі,
больові відчуття в них відсутні. Попередній діагноз? Ваші дії?
317. Робітник упав з будівельних лісів, з висоти 5 м, на сідниці. Ви –
фельдшер „Швидкої допомоги”, прибули на виклик. Пацієнт пред’являє скарги на
біль в спині, заніміння нижніх кінцівок, неможливість рухати ними. При
обстеженні: стан важкий. Млявий, загальмований. Шкірні покриви бліді, вкриті
холодним потом. Пульс 120 уд. на 1 хв., слабкого наповнення. АТ 85/55 мм рт.
ст. пальпація в ділянці І-ІІ поперекових
хребців болісна. Натискання на плечі посилює біль в попереку. Мається нижній
пара парез, больова чутливість в нижніх кінцівках відсутня. На Ваших очах
відбувся нерегульований акт сечовипускання. Попередній діагноз? Ваші дії?
318. Ремонтуючи пічку в хаті, 48-річний чоловік знаходився навколішках, з
тулубом, нахиленим вперед. В цей час верхня половина пічки обвалилася йому на
крижову ділянку. Ви – фельдшер „Швидкої допомоги”, прибули на виклик до нього
додому. При обстеженні: стан важкий. Шкірні покриви бліді, вкриті холодним
потом, акроцианоз. Пульс 124 уд. на 1 хв., слабкого наповнення. АТ 75/50 мм рт.
ст. права нижня кінцівка коротша за ліву, відірвати п’ятку від підлоги не може.
Бічне стиснення крил клубових кісток посилює біль. Попередній діагноз? Дії
фельдшера?
319. Робітникові-вантажнику, в той момент, коли він знаходився в нахиленому
вперед положенні, на спину упала важка металева деталь. Доставлений в медпункт
підприємства. Пред’являє скарги на сильний біль в спині, між лопатками. При
обстеженні: між лопатками підшкірний крововилив, набряк. Пальпація і
постукування по остистих відростках VIII-IX-X грудних хребців болісна. Попередній
діагноз? Дії фельдшера?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
Базова:
Касевич Н.М. Медсестринськаетика і
деонтологія: підручник. —
К.: Медицина, 2010. — 200 с.
Касевич
Н.М., Шаповал К.І.Охоронапраці
та безпекажиттєдіяльностімедичних
працівників:
підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.
Кіт О.М., Ковальчук О.Л.Хірургія. —
Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Навчальнийпосібник з хірургії в модулях:
навч. посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.:
Медицина,
2011. — 480 с.
Роздольський І.В.Невідкладністани в
хірургії: підручник. — К.: Медицина, 2009. — 144 с.
Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б.Охоронапраці
в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності:
підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.
Хіміч
С.Д.Хірургія. — К.:
Здоров’я, 2004.
Хірургія (факультетська): підручник /
Кол. авторів; За ред. М.П. Захараша. —
К.: Медицина, 2006. — 656 с.
Хірургія: підручник / За ред.
П.Г. Кондратенка. — К.: Медицина, 2009. — 968 с.
Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко,
Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. —
К.: Медицина,
2010. — 400 с.
Чапкий
Л.П., Ткаченко Р.О.
Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія. —
К.: Вища
школа, 2004.
Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф. Медсестринство в хірургії: навч. посіб. — К.: Медицина, 2008. — 120 с.
Додаткова:
Єфіменко
Н.А., Розанов В.Е.
Військово-польова хірургія. — СПб: Медицина, 2003.
Ковальов
А.І. Загальна хірургія. —
М.: МІА, 2009.
Ковальчук Л.Я.Шпитальнахірургія. —
Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
Кузін М.І. Хірургічніхвороби. — М.:
Медицина, 2005.
Лук’яненко Т.В., Пенделя А.А.Здоровісууглоби
і судини. — Харків: Медицина, 2009.
Черенько Н.П., Ваврик Ж.М.Загальнахірургія.
— К.: Здоров’я, 2000.
Шідловський В.О., Полянський І.Ю.Факультетськахірургія.
— Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.
Інформаційні ресурси
5.
www.emergeney.health-ua.com
Свої роботи висилати на ел. пошту gladkiy.aleksandr55@gmail.com
Термін 1 доба. Доба затримки – (
мінус) 1 бал.
З повагою ваш О.А.
Комментарии
Отправить комментарий