Група 4 А с/с. Практичне заняття № 8 Викладач Гладкий О.А. Предмет "М/С в хірургії" Дата 01 грудня 2020р. Тема8: Синдром порушення кровообігу. Облітеруючі захворювання судин.

 

Лисичанський медичний фаховий коледж

 

Група 4 А с/с.  Практичне заняття № 8

Викладач  Гладкий О.А.

 Предмет "М/С в хірургії"

Дата  01 грудня 2020р.

 

Тема8: Синдром порушення кровообігу. Облітеруючі захворювання судин.

Участь медичної сестри в перев’язках хворих з некрозами та гангренами у випадку облітеруючого захворювання судин, з виразками і норицями.

 Догляд за хворими з некрозами, бинтування нижніх кінцівок після венектомії, зняття швів.

 Підготовка хворих і проведення фістулографії

 Профілактика пролежнів.

Практичні навички:

¾    проведення профілактики пролежнів під час лікування хворих;

¾    догляд за хворими.

 

Облітераційний ендартерит — захворювання, яке супроводжується повного обліте­рацією артеріальних судин нижніх кінцівок унаслідок спазму. Це одне з найбільш поширених захворювань. Хворіють переважно чоловіки (98 % усієї кількості хво­рих) у віці 20—ЗО років.

Етіологія

Психічні, емоційні навантаження, шкідливі звички, травми, систематичне переохолодження, ендокринні порушення з розвитком гіперфункції надниркових залоз, що спричинюють спазм судин.

Класифікація

1.     Повільно прогресуючий. Проміжки поліпшення стану тривають декіль­ка років.

2.     Швидко прогресуючий. Протягом короткого часу розвивається гангрена.

3.     Облітераційний тромбангит, коли поряд з облітераційним ендартеритом спос­терігається тромбофлебіт.

Клінічна картина

Хвороба перебігає нерівномірно, хвилеподібно, з періодичними загостреннями і ремісіями; почавшись, вона невпинно прогресує.

Виділяють такі стадії хвороби:

1.     Спастична.

2.     Тромботична.

3.     Некротична.

4.     Гангренозна.

На І стадії хворі скаржаться на відчуття холоду в пальцях стопи, підвищену стомлюваність ніг при тривалій ходьбі (більше 1000 м), відчуття повзання мура­шок (парестезії), мерзлякуватість, судоми в м’язах, серцебиття, пітливість. Хвора кінцівка на дотик холодніша за здорову. Пульс на артеріях стоп на цій стадії ос­лаблений або не визначається. З’являється характерний симптом захворювання — переміжна кульгавість. Спостерігаються сильний біль у литкових м’язах і трофічні розлади м’язів гомілки. Спеціальні методи дослідження — осцилографія, реова- зографія, сфігмометрія — свідчать про зниження основних показників на ЗО %.

На II стадії спазм судин стає тривалішим, переміжна кульгавість турбує часті­ше, обмежуючи активність хворого. До функціональних розладів кровообігу приєд­нуються органічні ураження судин. З’являється постійний свердлячий біль, який посилюється в горизонтальному положенні. У міру прогресування хвороби біль з пальців поширюється на стопу і нижню третину гомілки і стає нестерпним. Хворі не сплять ні вдень, ні вночі. Ходити їм дуже важко. При огляді спостерігаються виражена атрофія м’язів, блідість шкірних покривів, ціаноз пальців стоп, мармуровість, синьо-червоний колір стопи. Шкіра на стопі стоншується, злущується, нігті деформуються. Виражена температурна асиметрія (до 5—7 °С). Розвивається про­гресуюче виснаження на тлі болю і безсоння.

III    і IV стадії характеризуються появою набряку пальців, стопи, порушенням живлення м’яких тканин, некрозом дистальних відділів кінцівки (гангрена), пеку­чим болем у нижніх кінцівках. Обстеження спеціальними методами свідчить про виражене порушення кровопостачання (до 80—90 %).

Лікування

І.    Консервативне

1.     Судинорозширювальні засоби — ксантинолу нікотинат, галідор.

2.     Спазмолітики — папаверин, но-шпа, андекалін.

3.     Засоби мікроциркуляторної дії — трентал, пентоксифілін.

4.     Холінолітики — циклозил.

5.     Антикоагулянти — гепарин, фенілін.

6.     Тромболітичні препарати — фібринолізин, тромболізин, стрептокіназа.

7.     Гангліоблокувальні засоби — бензогексоній, мідокалм, димекалін.

8.     Десенсибілізувальні засоби — димедрол, супрастин, тавегіл.

9.     Препарати, які поліпшують реологічні властивості крові, — нікотинова, аце­тилсаліцилова кислоти, реополіглюкін, поліглюкін.

10.   Гормональні препарати — кортизону ацетат, преднізолон, ретаболіл.

11.   Внутрішньоартеріальне уведення лікарських речовин.

12.   Оксигенобаротерапія.

13.   Ультрафіолетове і внутрішньосудинне лазерне опромінення крові.

II. Оперативне

Якщо консервативні методи виявляються неефективними, застосовують опе­ративне лікування — поперекову і грудну симпатектомію. У разі розвитку гангре­ни кінцівку ампутують.

ОБЛІТЕРАЦІЙНИЙ АТЕРОСКЛЕРОЗ

Захворювання уражує осіб після 40 років, частіше — чоловіків. Атеросклерозний процес розвивається спочатку у великих (магістральних) судинах, поступово поши­рюючись на інші артерії, і супроводжується утворенням атеросклерозної бляшки. Етіологія

Захворювання виникає на фоні високої концентрації ліпідів у крові, куріння, артеріальної гіпертензії, емоційних навантажень, спадковості, цукрового діабету, ожиріння.

Класифікація

Облітераційний атеросклероз класифікують за стадіями порушення крово­обігу.

I   стадія — спостерігаються мерзлякуватість, втомлюваність, оніміння в дис­тальних відділах кінцівки, біль при фізичному навантаженні.

II   стадія — ішемія напруги. Характерна поява переміжної кульгавості. Цю стадію поділяють на:

•      НА — без болю хворий долає дистанцію 300 м і більше;

•      ІІБ — поява болю при ходьбі менше 200 м.

III     стадія — поява болю у кінцівці у спокої.

IV     стадія — з’являються набряк, гіперемія, трофічні виразки, некрози.

Клінічна картина

Хворі скаржаться на відчуття холоду, оніміння в пальцях стопи, стомлюваність ніг при ходьбі і біль, через який вони вимушені зупинятись, — симптом переміж­ної кульгавості. З’являється постійний біль у дистальних відділах нижніх кінцівок, який зазвичай посилюється вночі. Результатом стають безсоння, повна відсутність апетиту, зміни психіки, а інколи розвиваються психози. Шкіра гомілки і стопи блі­да, суха настільки, що нагадує пергамент, спостерігаються деформація і потемнін­ня нігтів, гіперкератоз, атрофія м’язів, випадіння волосся. На пізній стадії ішемії з’являються набряки в дистальних відділах, тріщини і болючі виразки з блідо-сі­рим нальотом на стопі і пальцях. Захворювання закінчується гангреною пальців і стопи і супроводжується різко вираженим больовим синдромом.

Лікування

І.    Консервативне.

1.      Спазмолітики — папаверин, но-шпа, компламін.

2.      Препарати, які поліпшують обмінні процеси в тканинах, — актовегін, солкосе- рил.

3.      Препарати, які поліпшують мікроциркуляцію, — трентал, продектин, пенток- сифілін, ксантинолу нікотинат, нікотинова кислота.

4.      Внутрішньоартеріальне уведення лікарських речовин — судинорозширюваль­ні засоби, антибіотики, антикоагулянти.

5.      Фізіотерапевтичні процедури — гіпербарична оксигенація, струми Бернара. Рекомендується санаторно-курортне лікування.

II. Оперативне.

Проводяться реконструктивні операції при ішемії II, III, IV ступеня:

а)    ендартеректомія — видалення ураженої частини артерії;

б)    обхідне шунтування — відновлення кровотоку за допомогою судинного проте­за в обхід оклюзійної ділянки;

в)    тромбоектомія — резекція тромбованої ділянки з пластикою аутовеною; проте­зування судини.

ХВОРОБА РЕЙНО

Це ангіотрофоневроз, супроводжуваний різко вираженими мікроциркуляторними розладами дрібних кінцевих артерій і артеріол. Починається непомітно. Жінки страждають у 5 разів частіше за чоловіків.

Основними причинами розвитку хвороби є хронічна травматизація пальців, тяжкі емоційні стреси, тривалі переохолодження, ендокринні порушення. В основі захворювання лежать порушення судинної іннервації.

Клінічна картина

Перебіг захворювання поділяють на три стадії.

І  стадія — ангіоспастична — характеризується спазмом судин пальців рук або ніг (І—III пальці). У приблизно 40 % хворих спостерігається одночасне ураження пальців кистей і стоп. Пальці стають блідими, холодними на дотик, з’являється відчуття оніміння, що переходить у біль. Під впливом вазоактивних речовин роз­криваються капіляри і тканини починають споживати кисень з капілярної крові, набуваючи ціанотичного характеру. Через декілька хвилин спазм змінюється роз­ширенням судин і пальці стають яскраво-червоними, тепліють, потім у них відчу­вається сильний жар і різкий біль, а також з’являється набряклість у ділянці між- фалангових суглобів. При відновленні тонусу забарвлення пальців повертається до звичайного, зникає біль.

II  стадія — ангіопаралітична — кисть і пальці набувають синюватого забарв­лення, напади збліднення повторюються рідко. Набряклість і пастозність пальців стають постійними.

III  стадія — трофопаралітична — на пальцях утворюються осередки некрозу, захоплюючи м’які тканини І—II кінцевих фаланг. Після відторгнення некротич­них ділянок залишаються виразки, які повільно гояться, утворюючи болючі рубці, спаяні з кісткою.

Лікування

Медикаментозне, таке саме, що застосовується при інших облітераційних за­хворюваннях судин. За необхідності проводиться грудна симпатектомія, при не­кротичних ураженнях фаланг пальців — некректомія.

334. 27-річний пацієнт звернувся на ФАП зі скаргами на похолодання стоп, біль в литкових м'язах при ходьбі. Вважає себе хворим на протязі 3 років, перші симптоми захворювання з'явилися під час роботи на Крайній Півночі. При обстеженні: шкіра стоп бліда, холодна. Пульсація на артеріях стоп відсутня, на підколінних і стегнових артеріях виразна. Попередній діагноз? План обстеження і лікування?

336. Фельдшер ФАПу викликаний додому до 40-річного пацієнта, який скаржиться на сильний біль в правій ступні, від якого не спить вже 2 ночі. З анамнезу з’ясовано, що на протязі 12 років, після перенесеного відмороження нижніх кінцівок, відчуває зяб кість стоп, біль в литкових м’язах після того, як пройде 150-200 метрів. Курить з 14 років, за день викурює пачку сигарет. При обстеженні: шкіра на стопах бліда, холодна. В дистальній третині правої стопи шкіра чорного кольору, тканини сухі, щільні. Визначається облисіння гомілок. На артеріях стоп пульсація відсутня, на підколінній і стегновій – виразна. Попередній діагноз? Дії фельдшера? План лікування?

337. Ви – фельдшер „Швидкої допомоги”, прибули на виклик. 58-річний пацієнт пред’являє скарги на сильний біль в правій нижній кінцівці, який з’явився раптово, близько години тому. При обстеженні: ліва нижня кінцівка значно збільшена в обсязі, набрякла. Шкіра цианотична, холодна, визначається набряк мошонки. Пальпація гомілки і стегна болісна. Загальний стан важкий, визначаються явища інтоксикації.  Попередній діагноз? Дії фельдшера? План лікування?

338. До фельдшера ФАпу звернувся 60-річний пацієнт зі скаргами на похолодання стоп, відчуття покалування, повзання мурашок, біль в литкових м’язах, який виникає при ходьбі і зникає після зупинки. При обстеженні: шкіра стоп бліда, холодна. Пульсація на артеріях стоп і підколінній артерії відсутня, на стегновій знижена. Попередній діагноз? План обстеження і лікування?

339. У 47-річної жінки, що хворіє мітральною вадою серця та мерехтливою аритмією, зненацька виник сильний біль і лівій гомілці і ступні. Ви – фельдшер „Швидкої допомоги”, прибули на виклик. При обстеженні: пацієнтка стогне від болю. Ступня і нижня третина лівої гомілки холодна, шкіра бліда, з цианотичними плямами. Пальпація литкового м’язу викликає сильний біль. Рухи в гомілкостопному суглобі відсутні. Больова чутливість на стопі відсутня, тактильна знижена. Пульсація на артеріях стоп відсутня, на підколінній ослаблена, на стегновій виразна. Попередній діагноз? Дії фельдшера? План обстеження і лікування?

340. На наступну добу після ускладнених пологів, що закінчилися народженням живої дитини, жінка відчула розпираючий біль в правій нижній кінцівці. При обстеженні: праві гомілка та стегно значно збільшені в обсязі, шкіра цианотична, холодна, визначається набряк, біль при пальпації. Пальпація правої пахвинно-клубової ділянки викликає біль. Ваш діагноз? План лікування?

ВИБЕРІТЬ ОДНУ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ

1.     Основний симптом гострої артеріальної недостатності:

а)   ослаблення периферійної пульсації;

б)   відчутна периферійна пульсація;

в)   різкий біль;

г)   тупий біль.

2.     Хірургічний метод лікування облітераційного ендартериту:

а)   симпатектомія;

б)   флебектомія;

в)   аутопластика;

г)   ПХО.

3.     Показання до склерозивної терапії:

а)   облітераційний ендартерит;

б)   варикозна хвороба;

в)   слоновість;

г)   трофічна виразка.

4.     Причина виникнення нейротрофічної виразки:

а)   цукровий діабет;

б)   варикозна хвороба;

в)   облітераційний атеросклероз;

г)   ушкодження спинного мозку.

5.     Причина виникнення пролежня — це порушення:

а)   артеріальної прохідності;

б)   венозного відтоку;

в)   мікроциркуляції;

г)   лімфообігу.

6.     Показання до ампутації кінцівки:

а)   сухий некроз;

б)   вологий некроз;

в)   обширна венозна виразка;

г)   атеросклерозна виразка.

ВИБЕРІТЬ ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ

7.     Симптоми облітераційного ендартериту:

а)   гіпертрофія м’язів;

б)   гіпотрофія м’язів;

в)   мерзлякуватість стоп;

г)   пігментація шкіри;

д)   переміжна кульгавість.

8.     Препарати для лікування хронічної артеріальної недостатності:

а)   дезагреганти;

б)   антибіотики;

в)   ангіопротектори;

г)   спазмолітики;

д)   кортикостероїди.

9.     Причини трофічних виразок:

а)   цукровий діабет;

б)   ушкодження магістральної судини;

в)   тромбоз стегнової вени;

г)   облітераційний атеросклероз;

д)         варикозна хвороба.

10.    Симптоми порушення лімфообігу:

а)   гіперемія шкіри;

б)   блідість шкіри;

в)   виражений ціаноз шкіри;

г)   щільний набряк;

д)   м’який набряк.

11.    Симптоми вологого некрозу:

а)   демаркаційна лінія;

б)   збільшення об’єму;

в)   зменшення об’єму;

г)   виражена інтоксикація;

д)   відсутність інтоксикації.

12.    Профілактика тромбозу глибоких вен після флебектомії:

а)   бинтування кінцівки;

б)   тривалий постільний режим;

в)   рання активізація;

г)   антибіотикотерапія;

д)   введення спазмолітиків.

13.    Способи закриття дефекту атеросклерозних трофічних виразок:

а)   аутодермопластика;

б)   накладення вторинних швів;

в)   ПХО;

г)   вирізання виразки;

д)   оклюзійна терапія.

ДОПОВНІТЬ

14.    Висушування загиблих тканин із зменшенням об’єму ....

15.    Загибель тканин через припинення кровопостачання — ... некроз.

16.    Оклюзійна терапія використовується для лікування ... трофічних виразок.

17.    Видалення варикозно розширених вен ....

18.    Характерний колір тканини при гангрені... або ....

УСТАНОВІТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ

(кожна відповідь може використовуватись один раз, декілька разів або жодного разу)

19. Види циркуляторної недостатності:

1) артеріальна недостатність;

2) венозна недостатність.

Симптоми:

а)   різкий біль;

б) тупий біль;

в) мармуровість шкіри;

г)   синюшність;

д)  виражена пульсація периферійних артерій;

е)   відсутність пульсу на периферійних артеріях.

20. Група препаратів:

1) дезагреганти;

2) венозна недостатність.

Назва:

а)         гепарин;

б)         аспірин;

в)         агапурин;

г)         трентал;

д)         курантил.

21. Захворювання:

1) облітераційний атеросклероз;

2) варикозна хвороба.

Лікування:

а) атикоагулянти;

б) дезагреганти;

в)         спазмолітики;

г)         антигіпертензивні препарати;

д)         симпатектомія;

е) флебектомія.

 

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін 1 доба. Доба затримки – ( мінус) 1 бал.

З повагою ваш О.А.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразолій Л.П., Апшай В.Г.Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. — К.: Здоров’я, 2001. — 208 с.

Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т.Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 496 с.

Ковальчук О.Л., Сабадишин Р.О., Маркович С.В.Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 480 с.

Навчальний посібник з хірургії в модулях: навч. посібн. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.: Медицина, 2011. — 480 с.

Онкологія: підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / Б.Т. Зілинський, Н.А. Попадько, А.І. Гнатишак, О.О. Галай та ін. — К.: Здоров’я, 2004. —528 с.

Сабадишин Р.О., Гашинський І.В., Маркович О.В.Коледжна хірургія. — Рівне, 2003. — 783 с.

Хірургія / Хіміч С.Д., Герич І.Д., Сипливий В.О. та ін.; за ред. С.Д. Хіміча. — К.: Здоров’я, 2004.

Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко, Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. — К.: Медицина, 2010. — 400 с.

Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф.Медсестринство в хірургії: навч. посібн. — К.: Медицина, 2008. — 120 с.

 

Додаткова

 

Ваврик Ж.М. Лекція з хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 444 с.

Вітенко І.С., Дутка Л.М., Зіменковська Л.Я. Основи загальної і медичної психології. — К.: Вища шк., 1991.

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразолій Л.П., Апшай В.Г.Медсестринський догляд за пацієнтом. — К.: Здоров’я, 2000. — 248 с.

Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія. — К.: Здоров’я, 1999. — 488 с.

Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи: навч. посібн. — К.: Здоров’я, 2005. — 464 с.

Надахівська Н.І. Посібник з хірургії. — К.: Здоров’я, 2001.— 136 с.

Основи догляду в домашніх умовах: навч. посібн. для патронажнихмедичних сестер / За заг. ред. І.Т. Усіченка, А.В. Царенка,С.А. Місяка. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 372 с.

Черенько М.П. Загальна хірургія з доглядом за хворими. — К.: Здоров’я, 2000.— 616 с.