Група 4 А с/с. Практичне заняття № 8 Викладач Гладкий О.А. Предмет "М/С в хірургії" Дата 09 грудня 2020р.Тема № 8: Змертвіння. Виразки. Нориці. Догляд за хворими.

 

    Лисичанський медичний фаховий коледж

 

Група 4 А с/с.  Практичне заняття № 8

Викладач  Гладкий О.А.

 Предмет "М/С в хірургії"

Дата 09  грудня 2020р.

 

Тема № 8: Змертвіння. Виразки. Нориці. Догляд за хворими.

Участь медичної сестри в перев’язках хворих з некрозами та гангренами, з виразками і норицями

. Догляд за хворими з некрозами, бинтування нижніх кінцівок після венектомії, зняття швів.

 Підготовка хворих і проведення фістулографії.

 Профілактика пролежнів.

Практичні навички:

¾   проведення профілактики пролежнів під час лікування хворих;

¾   догляд за хворими.

 

Незвернене припинення життєдіяльності тканин певної частини живого організму називається ЗМЕРТВІННЯМ – НЕКРОЗОМ.

 

Причинні чинники некрозів:

 

1.     Пряма травма з роздавлюванням та руйнуванням тканин.

2.     Дія на тканини хімічних факторів:

а/ концентровані кислоти викликають коагуляцію білків тканин /коагуляційний некроз/;

б/ концентровані луги викликають розчинення білків і омилення жирів /колікваційний некроз/.

3.     Дія високих або низьких температур.

4.     Змертвіння тканин під дією токсинів /газова гангрена/.

5.     Місцеве розладнання кровообігу при тромбозах, емболіях, облітеруючому атеросклерозі, ендартерііті.

6.     Місцеві порушення трофічної іннервації органів і тканин при деяких захворюваннях і травмах періферійної нервової системи /пролежні при ушкодженні періферійних нервів/.

 

ВИДИ НЕКРОЗІВ:

1.     Змертвіння частини органу в результаті облітерації кінцевої судини називається ІНФАРКТОМ. Він буває в таких органах: серце, легені, нирки.

2.     Гангрена – змертвіння тканин внаслідок облітерації магістральної судини на кінцівці. Розрізняють такі види гангрени:

А. – суха гангрена розвивається при повільній облітерації судини /облітеруючий атеросклероз/, в асептичних умовах. Тканини поступово атрофуються, ущільнюються, висихають, зморщуються. Стають нечутливими. Колір змертвілих тканин чорний, мається чітка межа між змертвілими та  здоровими тканинами – демаркаційна лінія, за яку некротичний процес не розповсюджується. Загальний стан хворого не страждає. Невеликі змертвілі ділянки можуть самостійно відшаруватися і рана загоюється.

     

Б. – волога гангрена розвивається при раптовому припиненні кровообігу. Тканини розпадаються, стають проникливими для мікробів під виливом яких гнильно – некротичний процес прискорюється і швидко розповсюджується на сусідні здорові тканини. Таке швидке розповсюдження гнійно – гнильної інфекції роз’яснюється тим, що процес загибелі тканин і бурний розвиток інфекції випереджають можливості організму утворити захисний грануляційний вал.

     При вологій гангрені кінцівка набрякає, шкірні покриви набувають синьо – червоного кольору, з’являються ділянки чорного або темно – бурого кольору, пухирі з геморагічною рідиною. Пізніше порушується цілість шкіри в результаті чого можна спостерігати брудно – чорні м’язи та сухожилки, які розпадаються і мають вигляд безструктурної маси. Вище зони некрозу тканини також набряклі, мається гіперемія шкіри, смуги лімфангіту. Пальпація цієї зони різко болісна. Гнійний процес швидко розповсюджується доверху, супроводжується погіршанням загального стану – слабкістю, високою температурою, тахікардією, задишкою. Загальні явища інтоксикації швидко прогресують і якщо своєчасно не ампутувати змертвілу кінцівку, настає смерть.

 

ЛІКУВАННЯ:

1.     При сухій гангрені – некректомія, ампутація кінцівки по демаркаційній лінії.

2.     При вологій гангрені призначають антибіотики, дезінтоксикаційну терапію. Місцево – зрізання пухирів, лікування відкритим способом, використання припікаючих розчинів – 5% - 10% настойка йоду, 3 – 5% розчин КМnО4, 5 – 10% розчин нітрату срібла. УФО. Все це сприяє висушуванню тканин, перетворенню вологої гангрени на суху. Ампутацію роблять після відмежування гангрени по демаркаційній лінії, а при неефективності консервативних заходів і загрози життю хворого – терміново /висока ампутація/.

ПРОФІЛАКТИКА:

1.     Повноцінна ПХО рани з видаленням усіх нежиттєздатних тканин.

2.     Зшивання магістральних судин при їх ушкодженні.

3.     Видалення емболів і тромбів, антикоагулянтна терапія при тромбозах і емболіях.

 

ПРОЛЕЖЕНЬ – виразково – некротичний процес, який виникає в ділянках тіла під впливом постійного тиску. Вони виникають у знесилених хворих, які довгий час знаходяться в ліжку на спині.

Найчастіші локалізації: ділянка крижа, лопатка, великий вертлюг, п”яти.

КЛІНІКА: гіперемія шкіри – цианотична пляма – пухир /фліктена/ - гнійна рана з в’ялим перебігом.

         ЛІКУВАННЯ: пов’язки з антисептичними розчинами на ділянку пролежню, після очищення – мазеві пов’язки.

         ПРОФІЛАКТИКА: дбайливий догляд за шкірою, протирання камфорним спиртом, використання підкладних гумових кругів.

 

ТРОМБОЗИ ТА ЕМБОЛІЇ:

Облітерація судини кров’яним згустком /тромбом/ називається ТРОМБОЗОМ.

Для виникнення тромбу потрібно сполучення 3 факторів:

-         уповільнення кровообігу по судині;

-         порушення цілості внутрішньої оболонки судини /інтима/;

-         прискорене зсідання крові /гіперкоагуляція/.

Відірвана частина тромбу, що переміщується разом з током крові, називається ЕМБОЛОМ. Емболом також можуть бути краплини жиру /при переломах/, повітря /при ушкодженні великих вен/, плідні води при патологічних пологах. Облітерація судини емболом називається ЕМБОЛІЄЮ. При емболії судина облітерується одномоментно, виникає сильний біль, що приводить до спазму мілких артерій і припиненню артеріального кровообігу. В таких умовах волога гангрена розвивається дуже швидко /3 – 6 год/. При тромбозі облітерація судини відбувається поступово, без спазму коллатералів.В таких умовах гангрена розвивається через декілька днів, тижнів, навіть місяців.

         КЛІНІКА:

1.     Раптовий сильний біль в кінцівці.

2.     Різка м’язова слабкість.

3.     Заніміння кінцівки, парестезії.

4.     Похолодання кінцівки.

5.     Блідість шкірних покривів в сполученні з ділянками цианозу неправильної форми /мраморний відтінок шкіри/.

6.     Зниження або відсутність усіх видів шкірної чутливості.

7.     Відсутність пульсації артерій дистальніше рівня облітерації.

В подальшому розвивається гангрена кінцівки /при тромбозі – суха, при емболії – волога/.

ЛІКУВАННЯ:

І. Консервативне:

1.     Суворий постільний режим.

2.     Теплі сухі закутування.

3.     Спазмолітики /папаверін, платіфілін, но – шпа/.

4.     Судиннорозширюючі /андекалін, дільмінал Д, ангіотрофін/.

5.     Знеболюючі /промедол, анальгін, новокаін в/в, новокаінові блокади/.

6.     Антигістамінні /димедрол, супрастін/.

7.     Тромболітики /стрептаза, фібрінолізін/.

8.     Антикоагулянти:

а/ прямої дії – гепарин, фраксіпарин

б/ непрямої дії – сінкумар, фенілін, дікумарин, неодікумарин, пелентан.

Антикоагулянти призначають під контролем протромбінового індексу /45 – 35%/.

ІІ. Оперативне. Показане при відсутності ефекту від консервативного лікування на протязі 6 – 8 год.

1.     Емболектомія.

2.     Обхідне шунтування.

3.     Резекція судини /з пластикою або без неї/.

4.     Якщо розвилась гангрена – ампутація.

 

ТРОФІЧНІ ВИРАЗКИ:

 

Дефект шкіри або слизової оболонки, який має хронічний перебіг і довго не загоюється, називається ВИРАЗКОЮ.

Причинні фактори:

1.     Порушення артеріального або венозного кровообігу.

2.     Нейротрофічні порушення /ушкодження спинного мозку або периферійних нервів/.

3.     Розладнання обміну речовин /діабет/.

4.     Хвороби крові.

5.     Інфікування рани грибами, найпростішими специфічними бактеріями /туберкульозу, лепри, сифілісу/.

 

Виразка шкіри, яка довго не загоюється, називається ТРОФІЧНОЮ ВИРАЗКОЮ.

Розрізняють такі види трофічних виразок:

1.     “ВАРИКОЗНА” виразка протікає на фоні варикозної хвороби. Локалізується в ділянці внутрішньої кісточки гомілкостопного суглобу, не прободає глибоку фасцію.

2.     Посттромбофлебітична виразка – наслідок ПТФС*. Велика, глибока, локалізується в н/з гомілки по передній поверхні, протікає на фоні недостатності глибоких вен, великих зон пігментації та індурації шкіри.

*ПТФС – посттромбофлебітичний синдром, наслідок тромбозу глибоких вен нижньої кінцівки.

3.     ІШЕМІЧНА виразка – на фоні облітеруючих захворювань артерій нижніх кінцівок – локалізується на пальцях стоп та міжпальцевих проміжках, пенетрує глибоку фасцію, супроводжується прогресуючою деструкцією тканин аж до гангрени.

ЛІКУВАННЯ:

І. Консервативне:

1.     Антисептичні пов’язки.

2.     Біогенна стимуляція:

а/ лейкопластирна пов’язка,

б/ гомопов”язки /консервована шкіра, консервована пуповина, фібрінні плівки/.

3.     Фізіотерапія /УФО, УВЧ/.

4.     Використання протеолітичних ферментів /трипсин, хімотрипсин, ронідаза/.

5.     При варикозних виразках – накладання цинк – желатинової пов’язки.

ІІ. Оперативне:

1.     Вирізання країв і дна виразки з наступною шкіряною пластикою.

2.     Судинні операції.

    

 

НОРИЦІ.

Сполучення якогось органу або внутрішніх тканин з зовнішнім середовищем через дефект шкіри або сполучення між двома внутрішніми органами називається НОРИЦЕЮ.

Класифікація:

1.     Зовнішня нориця – сполучення внутрішнього органу з зовнішнім середовищем.

2.     Внутрішня – сполучення двох або більше внутрішніх органів між собою.

3.     Трубчаста нориця – патологічний хід вистланий грануляційною тканиною. Може загоїтися самостійно.

4.     Губоподібна нориця – патологічний хід вистланий епітелієм. Самостійно загоїтися не може.

5.     Природжена.

6.     Набута:

а/ патологічна /фістула/

б/ штучна:

-стома  - зовнішня штучна нориця, утворена з лікувальною метою;

-анастомоз – штучне співгірло між двома внутрішніми органами, утворене з лікувальною метою.

ДІАГНОСТИКА фістул, особливо зовнішніх, неважка. На шкірі мається отвір з патологічним виділенням, шкіра навкруги гіперемована, подразнена, можуть бути ерозії. Нориці характерні хронічним перебігом, схильні до рецедивів. Допомагає встановити діагноз – фістулографія.

ЛІКУВАННЯ:

І. Місцеве:

1.     Лікування рани.

2.     Зберігання навколишніх тканин від агресивного віділяємого.

3.     При кишкових норицях – зменшення втрат кишкового вмісту /обтуратори/.

ІІ. Загальне:

1.     Антибіотики.

2.     Дезінтоксикаційна терапія.

3.     Корекція порушень білкового та водно – електролітного обміну.

ІІІ.  Оперативне – вирізання патологічного ходу, закриття дефекту в стінці органу, видалення патологічного вогнища або резекція органу.

 

 

Інструкція по догляду за зовнішніми норицями

1.     Туалет шкіри теплою мильною перекип’яченою водою.

2.     Витерти шкіру насухо стерильною серветкою.

3.     Захист шкіри індиферентними мазями або пастами (цинкова мазь, цинкова паста, паста Лассара).

4.     Своєчасна заміна забруднених пов’язок.

5.     Для зменшення забруднення шкіри – введення в норицевий хід дренажної трубки.

6.     При сформованих неповних кишкових норицях – використання обтюраторів для зменшення втрат рідини, електролітів, білків.

7.     При наявності сформованих протиприродного заднього проходу або епіцистостоми – користування кало- або сечоприймачами.

 

ІНСТРУКЦІЯ
По накладанню цинк-желатинової пов’язки

ПОКАЗАННЯ:             Варикозна трофічна виразка в стадії грануляції.

ПРОТИПОКАЗАННЯ: Ішемічна трофічна виразка, варикозна трофічна виразка в стадії гідратації, посттромботична виразка.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ

1.     Випишіть пацієнтові рецепт на цинк – желатинову пасту.

2.     Вкажіть пацієнтові з’явитися в указаний день з цинк-желатиновою пастою та плоскою малярною кистю в лікарню.

3.     Уложіть пацієнта в ліжко на 2 години з ногою на шині Белера.

4.     Доставте пацієнта в перев’язочну на каталці, перекладіть на перев’язочний стіл.

5.     Нагрійте цинк – желатинову пасту на водяній бані, помішуючи її, до однорідної консистенції.

6.     Накладіть тур бинта від основи пальців до підколінної ямки, зверху змастіть розплавленою цинк-желатиновою пастою. Таким чином накладається 3-4 тури.

7.     Транспортуйте пацієнта в палату на каталці, перекладіть в ліжко. Ногу покладіть на шину Белера, не прикриваючи ковдрою.

8.     Після висихання пов’язки хворого можна відпустити додому, порекомендувавши носити панчоху зверху пов’язки.

9.     Цинк-желатинова пов’язка знімається, в середньому, через 3-4 тижні.

Питання до домашнього завдання

 

1.     Вкажіть основні фактори, що приводять до некрозу:

А. механічні

Б. анатомо – фізіологічні

В. фізичні

Г. хімічні

Д. токсичні

2.     Як називається різновидність некрозу, при якому тканини набувають чорного кольору і чітко відокремлені від здорових тканин?

А. пролежень

Б. суха гангрена

В. волога гангрена

Г. інфаркт

3.     Вкажіть ознаки вологої гангрени:

А. швидко прогресує

Б. больові відчуття тривають довго

В. тяжка інтоксикація

Г. біль швидко зникає

4.     Виберіть захворювання, при яких виникають трофічні виразки:

А. варикозне розширення вен

Б. гострий артеріальний тромбоз

В. ПГФС

Г. емболія

Д. облітеруючий атеросклероз та ендартерііт

5.     До Вас звернулась жінка Н. з виразкою на гомілці, яка має такі характеристики: локалізація – внутрішня кісточка гомілкостопного суглобу, краї щільні, набряклі, дно неглибоке, плоске, вкрите в’ялими грануляціями, виділення мізерні, мутні. Ваш діагноз? Причини, які сприяли виникненню виразки?

 

Змертвіння

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.      Що таке некроз?

2.      Назвіть причини виникнення варикозної хвороби.

3.      Перерахуйте методи консервативного лікування варикозної хвороби.

4.      Що таке флебектомія?

5.      Назвіть дезагреганти, використовувані в судинній терапії при варикозній хворобі.

6.      Що таке пролежень?

7.      Назвіть стадії розвитку пролежня.

8.      Перерахуйте заходи профілактики пролежнів.

9.      Назвіть види некрозів.

10.    Що таке сухий некроз?

11.    Що таке вологий некроз?

12.    Назвіть принципові відмінності сухого і вологого некрозів.

13.    Назвіть характерні ознаки гангрени.

14.    У чому полягає лікування вологого некрозу на ранніх стадіях?

15.    Що таке трофічна виразка?

16.    Назвіть основні симптоми трофічної виразки.

17.    Назвіть види трофічних виразок.

18.     Що таке нориця?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ВИБЕРІТЬ ОДНУ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ

1.       Основний симптом гострої артеріальної недостатності:

а)  ослаблення периферійної пульсації;

б)  відчутна периферійна пульсація;

в)  різкий біль;

г)  тупий біль.

2.       Хірургічний метод лікування облітераційного ендартериту:

а)  симпатектомія;

б)  флебектомія;

в)  аутопластика;

г)  ПХО.

3.       Показання до склерозивної терапії:

а)  облітераційний ендартерит;

б)  варикозна хвороба;

в)  слоновість;

г)  трофічна виразка.

4.       Причина виникнення нейротрофічної виразки:

а)  цукровий діабет;

б)  варикозна хвороба;

в)  облітераційний атеросклероз;

г)  ушкодження спинного мозку.

5.       Причина виникнення пролежня — це порушення:

а)  артеріальної прохідності;

б)  венозного відтоку;

в)  мікроциркуляції;

г)  лімфообігу.

6.       Показання до ампутації кінцівки:

а)  сухий некроз;

б)  вологий некроз;

в)  обширна венозна виразка;

г)  атеросклерозна виразка.

ВИБЕРІТЬ ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ

7. Симптоми облітераційного ендартериту:

а) гіпертрофія м’язів;

б) гіпотрофія м’язів;

в) мерзлякуватість стоп;

г) пігментація шкіри;

д) переміжна кульгавість.

8. Препарати для лікування хронічної артеріальної недостатності:

а) дезагреганти;

б) антибіотики;

в) ангіопротектори;

г) спазмолітики;

д) кортикостероїди.

9. Причини трофічних виразок:

а) цукровий діабет;

б) ушкодження магістральної судини;

в) тромбоз стегнової вени;

г) облітераційний атеросклероз;

д) варикозна хвороба

10.    Симптоми порушення лімфообігу:

а)  гіперемія шкіри;

б)  блідість шкіри;

в)  виражений ціаноз шкіри;

г)  щільний набряк;

д)  м’який набряк.

11.     Симптоми вологого некрозу:

а)  демаркаційна лінія;

б)  збільшення об’єму;

в)  зменшення об’єму;

г)  виражена інтоксикація;

д)  відсутність інтоксикації.

12.     Профілактика тромбозу глибоких вен після флебектомії:

а)  бинтування кінцівки;

б)  тривалий постільний режим;

в)  рання активізація;

г)  антибіотикотерапія;

д)  введення спазмолітиків.

13.     Способи закриття дефекту атеросклерозних трофічних виразок:

а)  аутодермопластика;

б)  накладення вторинних швів;

в)  ПХО;

г)  вирізання виразки;

д)   оклюзійна терапія

 

ДОПОВНІТЬ

14.     Висушування загиблих тканин із зменшенням об’єму ....

15.     Загибель тканин через припинення кровопостачання —... некроз.

16.     Оклюзійна терапія використовується для лікування ... трофічних виразок.

17.     Видалення варикозно розширених вен ....

18.   Характерний колір тканини при гангрені... або…

 

УСТАНОВІТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ

(кожна відповідь може використовуватись один раз, декілька разів або жодного разу)

19. Види циркуляторної недостатності:

1) артеріальна недостатність;

2) венозна недостатність.

Симптоми:

а) різкий біль;

б) тупий біль;

в) мармуровість шкіри;

г)  синюшність;

д) виражена пульсація периферійних артерій;

е)  відсутність пульсу на периферійних артеріях.

20. Група препаратів:

1) дезагреганти;

2) венозна недостатність.

Назва:

а)      гепарин;

б)      аспірин;

в)      агапурин;

г)       трентал;

д)      курантил.

21. Захворювання:

1) облітераційний атеросклероз;

2) варикозна хвороба.

Лікування:

а)      атикоагулянти;

б) дезагреганти;

в)      спазмолітики;

г)       антигіпертензивні препарати;

д)      симпатектомія;

е) флебектомія.

 

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін 1 доба. Доба затримки – ( мінус) 1 бал.

З повагою ваш О.А.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразолій Л.П., Апшай В.Г.Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. — К.: Здоров’я, 2001. — 208 с.

Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т.Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 496 с.

Ковальчук О.Л., Сабадишин Р.О., Маркович С.В.Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 480 с.

Навчальний посібник з хірургії в модулях: навч. посібн. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.: Медицина, 2011. — 480 с.

Онкологія: підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / Б.Т. Зілинський, Н.А. Попадько, А.І. Гнатишак, О.О. Галай та ін. — К.: Здоров’я, 2004. —528 с.

Сабадишин Р.О., Гашинський І.В., Маркович О.В.Коледжна хірургія. — Рівне, 2003. — 783 с.

Хірургія / Хіміч С.Д., Герич І.Д., Сипливий В.О. та ін.; за ред. С.Д. Хіміча. — К.: Здоров’я, 2004.

Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко, Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. — К.: Медицина, 2010. — 400 с.

Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф.Медсестринство в хірургії: навч. посібн. — К.: Медицина, 2008. — 120 с.

 

Додаткова

 

Ваврик Ж.М. Лекція з хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 444 с.

Вітенко І.С., Дутка Л.М., Зіменковська Л.Я. Основи загальної і медичної психології. — К.: Вища шк., 1991.

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразолій Л.П., Апшай В.Г.Медсестринський догляд за пацієнтом. — К.: Здоров’я, 2000. — 248 с.

Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія. — К.: Здоров’я, 1999. — 488 с.

Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи: навч. посібн. — К.: Здоров’я, 2005. — 464 с.

Надахівська Н.І. Посібник з хірургії. — К.: Здоров’я, 2001.— 136 с.

Основи догляду в домашніх умовах: навч. посібн. для патронажнихмедичних сестер / За заг. ред. І.Т. Усіченка, А.В. Царенка,С.А. Місяка. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 372 с.

Черенько М.П. Загальна хірургія з доглядом за хворими. — К.: Здоров’я, 2000.— 616 с.