Гладкий О.А. Предмет «Хірургія» Дата 12 квітня 2022 р. Група 3 - Б – л/с. Практичне заняття №1 Тема: Закриті механічні ушкодження.
Викладач: Гладкий О.А.
Предмет «Хірургія»
Дата 12 квітня 2022 року.
Група 3 - Б л/с.
Практичне заняття №1 Тема: Закриті
механічні ушкодження.
Матеріали за посиланням:
Аналіз хвороб у пацієнтів з ушкодженням
кісток і суглобів, гнійно-запальними захворюваннями кінцівок.
З’ясування тактики фельдшера в наданні медичної
допомоги.
Особливості транспортної іммобілізації в кожному
окремому випадку. Ознайомлення з методами консервативного та оперативного
лікування.
Роль фельдшера в діагностиці, лікуванні й догляді за
хворими в умовах стаціонару.
Практичні навички:
догляд
за хворими;
перша
допомога при травмах кінцівок;
вправлення
плеча і пальців кисті у разі вивиху;
транспортна
та лікувальна іммобілізація;
виконання
лікарських призначень.
УШКОДЖЕННЯ. ЗАКРИТІ МЕХАНІЧНІ
УШКОДЖЕННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН.
1. Поняття про травму.
Класифікація травм.
2. Поняття про травматизм.
Класифікація травматизму.
3. Організація
травматологічної допомоги.
4. Основні види
закритої травми м’яких тканин: клініка, перша допомога, лікування.
Травмою називається
одномоментна несподівана дія на організм зовнішнього фактору, яка викликає в
тканинах та органах анатомічні або функціональні порушення, що супроводжуються
місцевою та загальною реакцією.
Вивчення травм займається травматологія /trauma – ушкодження, logos –
наука/.
Класифікація травм:
І. Від
характеру ушкодженої тканини:
1. Шкірні /забій,
рана, тощо/.
2. Підшкірні /розрив
зв”язок, перелом кісток/.
3. Порожнинні
/ушкодження органів черевної, грудної порожнини/.
ІІ. Від
точки прикладання сили:
1. Непрямі.
2. Прямі.
ІІІ. Від
кількості ушкоджень:
1. Поодинокі.
2. Множинні.
3. Сукупні – від дії
одного травмуючого фактору /перелом кісток тазу з розривом сечового міхура/.
4. Комбіновані – від
дії декількох травмуючи факторів різного походження /перелом стегна і
відмороження стоп/.
Травматизм – сукупність травм, що вражають при однакових
обставинах однакові групи населення.
Класифікація травматизму:
1. Виробничий
травматизм:
а/ промисловий
б/ с/господарський
2. Невиробничий
травматизм:
а/ транспортний
б/ вуличний
в/ побутовий
г/ спортивний
3. Травматизм
військовослужбовців:
а/ мирного часу
б/ військового часу: бойовий, небойовий
4. Кримінальний
травматизм: /навмисний/
Організація травматологічної
допомоги:
1. Надання
першої допомоги:
а/ елементарна /в порядку
само – та взаємо допомоги/
б/ перша долікарська або
перша лікарська медична допомога
2. Перша
кваліфікована медична допомога /травмпункт/.
3. Амбулаторне
лікування /травматологічний кабінет поліклініки/ - 96%.
4. Стаціонарне
лікування /травматологічне відділення, травматологічні клініки медінститутів,
інститути травматології та ортопедії/.
Закриті механічні ушкодження
м’яких тканин:
СТРУС – розвивається при дуже
швидкій дії травмуючої сили і характеризується ушкодженням тканин на
молекулярному рівні. Повторні струси сумуються!
Забій (ушиб) та гематома м’яких
тканин –
виникають при швидкій, короткочасній та безпосередній дії травмуючої сили
/удар, падіння/.
При
забої пошкоджуються підшкірна клітковина, м”язи з розташованими судинами,
в результаті чого утворюється гематома.
Клініка: біль в ділянці забою, крововилив. При наявності великої гематоми
флюктуація. При її розсмоктуванні та нагноєнні підвищення
температури.Лікування: місцево холод, туга еластична пов’язка, підвищене
положення кінцівки. Пункція гематоми, евакуація крові. З 3 – 4 дня теплові
процедури /грілка, зігріваючі компреси, УВЧ/. При нагноєнні гематоми розкриття
гнояка.
Травматичне відшарування шкіри - виникає
при дії травмуючої сили в тангенціальному (дотичному) напрямку. При цьому шкіра
на значному протязі відривається від фасції та апоневрозу. Найбільш часто
виникає на стегні і сідниці. Під відшарованою шкірою скопичується значна
кількість крові та лімфи.
Клініка: на шкірі значні
садна, пухлина, що флуктує.
Лікування: при невеликому
відшаруванні пункція та евакуація гематоми, туга пов’язка. При значному
відсшаруванні розкриття та евакуація гематоми, активний дренаж.
Розтягнення м’язів, зв’язок,
сухожилків – спостерігається при дії травмуючої сили в напрямку тяги, що не
перебільшує механічної міцності тканини.
Клініка:
біль, пухлина, при розриві окремих м’язових волокон, крововилив.
Лікування:
див. забій.
Розрив м’язів – механізм травми:
удар по скороченому м’язу, надмірне скорочення або розтягнення м’язу, які
перевищують його механічну міцність. Розрізняють повні та часткові розриви. Між
відрізками м’язу, що скоротилися, утворюється щілина, яка заповнюється кров’ю.
Клініка:
сильний біль, пухлина, зниження або відсутність функції. При поверхневій
локалізації та у худих хворих між відривками м’язу пальпується щілина.
Лікування:
при неповному розриві іммобілізація, холод, через 3 – 5 днів теплові процедури.
При повному розриві операція – зшивання м’язу.
Ушкодження сухожилків –
підшкірні розриви виникають в результаті різкого скорочення м’язів.
Клініка:
біль, пухлина, гематома, порушення функції.
Лікування:
оперативне – зшивання сухожилків. На 2 тижні іммобілізація гіпсовою пов’язкою,
потім відновне лікування.
Гемартроз – скупчення крові в
суглобі. Найчастіше зустрічається в колінному суглобі.
Клініка: суглоб
збільшений в обсязі, контури розгладжені, обсяг рухів зменшений, біль. При
пункції суглобу в шприці кров.
Лікування: пункція
суглобу, евакуація гематоми, промивання порожнини суглобу антибіотиками.
Гіпсова лонгета на 10 – 20 днів. З 3 – 5 дня УВЧ, ЛФК. 10 – 15 днів після
травми ходити на милицях, потім дозволяють навантажувати кінцівку.
Розрив зв’язок суглобу – найчастіше
виникає розрив хрестоподібних та бокових зв’язок колінного суглобу.
Клініка: при розриві
хрестоподібних зв’язок симптом передньої або задньої висувної шухляди, при
розриві бокових зв’язок – вальгусне або варусне відхилення гомілки.
Лікування: хірургічне –
пластика зв’язок.
УШКОДЖЕННЯ. ЗАКРИТІ МЕХАНІЧНІ
УШКОДЖЕННЯ КІСТОК ТА СУГЛОБІВ.
1. Вивихи:
класифікація, клініка, діагностика, заходи першої допомоги, лікування.
2. Переломи:
класифікація, клініка, діагностика, принципи лікування. Особливості лікування
відкритих переломів.
3. .
Особливості переломів у дітей та старих. Можливі ускладнення переломів.
4. Принципи
транспортної іммобілізації при травмах кісток та суглобів
Вивихом /luxatio/ називається
повне зміщення суглобних кінців з вихідом однієї з них через розрив капсули з
порожнини суглоба. Неповне зміщення суглобних поверхонь кісток називається
неповним вивихом або підвивихом.
КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАВМАТИЧНИХ
ВИВИХІВ:
1. Від
строків:
а/ свіжий – на
протязі 3 днів
б/ несвіжий – на протязі
3 – 4 тижнів
в/ застарілий – більш 4
тижнів
2. Невправимі
– внаслідок інтерпозиції м’яких тканин.
3. Ускладнені:
переломами, ушкодженнями магістральних судин, нервів.
Природжені вивихи є
результатом недостатнього або неправильного розвитку суглобових поверхонь під
час внутрішньоутробного розвитку плода. Спостерігаються в кульшових суглобах.
Патологічні вивихи
розвиваються при туберкульозному або сифілітичному ураженні суглобів, при
пухлинах або остеомієліті.
Звичні вивихи відмічаються
у хворих з розтягненням капсули і зв’язок суглобів. В результаті розхитаності
суглобу і дефекту капсули у цих хворих після незначної травми або невправних
рухів легко виникають вивихи. Вправлення дуже легке, але радикальний метод
лікування – оперативний.
КЛІНІКА ВИВИХУ: сильний раптовий біль в суглобі,
деформація суглобу, відсутність рухів, вимушене положення кінцівки, пружний
опір при пасивних рухах. У ділянці суглоба помітно набряклість тканин і
спастичне скорочення м’язів.
ДІАГНОСТИКА: клінічні ознаки, рентгенографія
суглобу.
ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ: транспортна іммобілізація,
знеболення, доставка в стаціонар.
ЛІКУВАННЯ: вправлення вивиху /закрите, відкрите –
шляхом операції/, контрольна рентгенографія суглобу, іммобілізація кінцівки на
10 – 20 днів, відновне лікування /ЛФК, масаж, фізіотерапія/.
|
Політравма — це: |
|
|
а) |
перелом гомілки; |
|
б) |
вивих плеча; |
|
в) |
сукупність ушкоджувальних
чинників; |
|
г) |
сукупність двох і більше
ушкоджень. |
|
2. |
Абсолютна ознака вивиху: |
|
а) |
«пружна фіксація»; |
|
б) |
порушення функції; |
|
в) |
біль; |
|
г) |
набряк. |
|
3. |
При переломі плеча активні рухи
в суглобі: |
|
а) |
відсутні; |
|
б) |
можливі, дуже болісні; |
|
в) |
у повному обсязі, безболісні; |
|
г) |
у повному обсязі, помірно
болісні. |
|
4. |
Протяжність транспортної
іммобілізації при переломі стегна: |
|
а) |
пальці — крило клубової кістки; |
|
б) |
пальці — кульшовий суглоб; |
|
в) |
пальці — верхня третина стегна; |
|
г) |
п’ята — верхня третина стегна. |
|
5. |
Транспортна шина для фіксації
перелому стегна: |
|
а) |
Єланського; |
|
б) |
Дітеріхса; |
|
в) |
Белєра; |
|
г) |
пневматична. |
ВИБЕРІТЬ
ОДНУ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ
|
6. |
Для лікувальної іммобілізації
використовуються: |
|
а) |
шина Крамера; |
|
б) |
аутоіммобілізація; |
|
в) |
гіпсова пов’язка; |
|
г) |
шина Дітеріхса. |
|
7. |
При появі болю у хворого з
гіпсовою пов’язкою необхідно: |
|
а) |
зняти пов’язку; |
|
б) |
викликати лікаря; |
|
в) |
заспокоїти хворого; |
|
г) |
не звертати уваги. |
|
ВИБЕРІТЬ
ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ |
|
|
8. |
Поверхневі травми — це: |
|
а) |
забиття; |
|
б) |
вивих; |
|
в) |
перелом; |
|
г) |
рана; |
|
д) |
опік. |
|
9. |
Звичайні реакції на травму: |
|
а) |
біль; |
|
б) |
деформація; |
|
в) |
набряк; |
|
г) |
колапс; |
|
д) |
шок. |
|
10. |
Місцеві симптоми СТЗ у ранньому
періоді: |
|
а) |
олігурія; |
|
б) |
азотемія; |
|
в) |
пухирі з геморагічним вмістом; |
|
г) |
зникнення чутливості в зоні
ушкодження; |
|
д) |
падіння AT. |
|
11. |
Абсолютні ознаки вивиху: |
|
а) |
відсутність активних рухів; |
|
б) |
обмежені активні рухи; |
|
в) |
збереження пасивних рухів; |
|
г) |
обмежені пасивні рухи; |
|
д) |
«пружна фіксація». |
|
12. |
Абсолютні ознаки перелому: |
|
а) |
біль; |
|
б) |
порушення функції; |
|
в) |
крепітація; |
|
г) |
патологічна рухливість; |
|
д) |
гематома. |
|
13. |
Відносні ознаки перелому: |
|
а) |
неприродне положення кінцівки; |
|
б) |
порушення функції; |
|
в) |
характерна деформація; |
|
г) |
крепітація; |
|
д) |
гематома. |
|
14. |
Консервативні методи лікування
переломів: |
|
а) |
енд опротезув ання; |
|
б) |
гіпсова пов’язка; |
|
в) |
скелетне витягнення; |
|
г) |
одномоментна
репозиція; |
|
д) |
остеосинтез. |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
Базова:
Касевич
Н.М. Медсестринськаетика
і деонтологія: підручник. —
К.:
Медицина, 2010. — 200 с.
Касевич Н.М., Шаповал К.І.Охоронапраці та безпекажиттєдіяльностімедичних
працівників:
підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.
Кіт О.М.,
Ковальчук О.Л.Хірургія. —
Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Навчальнийпосібник з хірургії в модулях: навч.
посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.:
Медицина,
2011. — 480 с.
Роздольський
І.В.Невідкладністани
в хірургії: підручник. — К.: Медицина, 2009. — 144 с.
Тарасюк
В.С., Кучанська Г.Б.Охоронапраці
в лікувально-профілактичних закладах. Безпека
життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.
Хіміч С.Д.Хірургія. — К.: Здоров’я, 2004.
Хірургія (факультетська): підручник /
Кол. авторів; За ред. М.П. Захараша. —
К.:
Медицина, 2006. — 656 с.
Хірургія: підручник / За ред.
П.Г. Кондратенка. — К.: Медицина, 2009. — 968 с.
Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко,
Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. —
К.:
Медицина, 2010. — 400 с.
Чапкий Л.П., Ткаченко Р.О. Анестезіологія,
реаніматологія та інтенсивна терапія. —
К.: Вища школа, 2004.
Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф. Медсестринство в хірургії:
навч. посіб. — К.: Медицина, 2008. — 120 с.
Додаткова:
Єфіменко Н.А., Розанов В.Е. Військово-польова хірургія.
— СПб: Медицина, 2003.
Ковальов А.І. Загальна хірургія. — М.: МІА, 2009.
Ковальчук
Л.Я.Шпитальнахірургія.
— Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
Кузін
М.І. Хірургічніхвороби.
— М.: Медицина, 2005.
Лук’яненко
Т.В., Пенделя А.А.Здоровісууглоби
і судини. — Харків: Медицина, 2009.
Черенько
Н.П., Ваврик Ж.М.Загальнахірургія.
— К.: Здоров’я, 2000.
Шідловський
В.О., Полянський І.Ю.Факультетськахірургія.
— Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.
Інформаційні ресурси
5. www.emergeney.health-ua.com
Свої роботи висилати на ел. пошту gladkiy.aleksandr55@gmail.com
Термін – швидше-кращє.
З повагою ваш О.А.
Комментарии
Отправить комментарий