Гладкий О.А. Предмет «Хірургія» Група 3 - Б л/с. Дата 19 квітня 2022року. Практичне заняття №2. Тема: Переломи.
Викладач: Гладкий О.А.
Предмет «Хірургія»
Група 3 - Б л/с.
Дата 19 квітня 2022 р.
Практичне заняття №2. Тема: Переломи.
Матеріали за посиланням: https://docs.google.com/
ПЕРЕЛОМОМ /fractura/ називається часткове /тріщина/ або повне порушення цілості
кістки.
КЛАСИФІКАЦІЯ:
І. В залежності від причин:
1. Травматичні.
2. Патологічні /метастази злоякісної
пухлини, туберкульоз, остеомієліт/.
3. Природні:
а/ внаслідок неповноцінності кісткового скелету плоду;
б/ внаслідок родової травми /акушерські переломи/.
ІІ. В залежності від цілості шкіри:
1. Закриті.
2. Відкриті.
ІІІ. По ступеню ушкодження кісток:
1. Повні.
2. Неповні:
а/ тріщина;
б/ перелом за типом „зеленої гілки” /перелом без ушкодження окістя/.
IV. По механізму травми:
1. Перелом від стиснення /компресійний/.
2. Перелом від згинання.
3. Перелом від скручування
/гвинтоподібний або ротаційний/.
4. Відривний перелом /в місці кріплення
до кістки м’язу або сухожилку/.
5. Вбитий перелом.
V. По лінії перелому:
1. Поперечні.
2. Подовжні.
3. Косі.
4. Спіральні /гвинтоподібні/.
5. Осколковий.
VI. Від зміщення уламків:
1. Без зміщення.
2. Із зміщенням:
а/ під кутом;
б/ по довжині;
в/ бічні;
г/ ротаційні;
д/ вбиті.
КЛІНІКА: біль, деформація, порушення функції, патологічна рухомість,
крепітація /кістковий хрускіт/. В ділянці перелому спостерігаються набряклість
і збільшення обсягу в зв’язку з утворенням гематоми. При відкритих переломах
уламки виступають в рану.
ДІАГНОСТИКА: клінічні ознаки, рентгенографія кістки в 2 проекціях
/обов’язково захоплюються 2 суглоби – вище і нижче перелому/.
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ:
Перша
допомога: знеболення, транспортна іммобілізація, доставка в стаціонар.
На
стадії кваліфікованої допомоги:
1. Вправлення уламків /репозиція/.
2. Удержання їх на місці /фіксація/.
3. Функціональна терапія з метою
якнайшвидшого відновлення функції кінцівки і працездатності пацієнта.
МЕТОДИ ФІКСАЦІЇ УЛАМКІВ
1. Гіпсовою пов’язкою. Види гіпсових
пов’язок:
а/ відкрита /лонгета/ - 1/3 обсягу кінцівки залишається вільною
б/ закрита /глуха, циркулярна/
в/ вікончата
г/ мостоподібна
д/ гіпсові корсети та ліжечка.
2. Витяганням. Види витягання:
а/ власною вагою
б/ вантажем
в/ еластичною тягою
г/ скелетне
д/ шкірне /клейове/.
3. Металоостеосинтез:
а/ інтрамедулярний ( в просвіті кістковомозкового каналу)
б/ пластинками, гвинтами
в/ позавогнищевий компресійно – дистракційний металоостеосинтез за
допомогою апарату Ілізарова.
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ВІДКРИТИХ ПЕРЕЛОМІВ
І. При наданні першої допомоги:
1. Накладання асептичної пов’язки на
рану. Кісткові уламки, що стирчать зовні, в
РАНУ НЕ ВПРАВЛЯЮТЬ !
2. Транспортна іммобілізація.
3. Доставка в стаціонар.
ІІ. На стадії кваліфікованої медичної допомоги:
1. ПХО рани.
2. Репозиція та фіксація уламків.
3. Профілактика правця, при забрудненні
рани землею – профілактика газової гангрени.
Можливі ускладнення переломів:
1. Ушкодження шкіри уламками.
2. Ушкодження магістральних судин та
нервів.
3. Шок.
4. Повільне зростання.
5. Незростання з утворенням
псевдоартрозу /несправжній суглоб/.
6. Неправильне зростання.
7. Розвиток остеомієліту (запалення
кісткового мозку).
8. Некроз шкіри, пролежні.
Особливості переломів у дітей
1. Переломи на зразок «зеленої гілки»
або епіфізеоліз /перелом по зоні росту між епіфізом та метафізом/.
2. Висока регенеративна здібність
кісткової тканини і внаслідок цього швидке зростання переломів.
3. Легко порушується кровообіг, тому
краще використовувати лонгету, а не циркулярну пов’язку.
4. Внаслідок слабкості м’язів краще
використовувати шкірне, а не скелетне витягання.
5. Оперативні втручання повинні бути
різко обмежені. Не можна травмувати кісткомозковий канал та епіфізи трубчастих
кісток (порушення росту кістки).
Особливості переломів у осіб похилого віку
1. Остеопороз, внаслідок цього підвищена
ламкість та уповільнене зростання кісток.
2. Схильність до тромбозів та емболій.
3. Прогресуюча серцево – легенева
недостатність, розвиток застійної пневмонії.
4. Затримка сечі у чоловіків /аденома
простати/, невдержання сечі у жінок.
5. Швидка поява пролежнів, розвиток
інфекції.
Принципи транспортної іммобілізації
1. Шина повинна захоплювати 2, а іноді 3
суглоби.
2. При іммобілізації кінцівці надається
функціональне правильне положення.
3. При відкритих переломах уламки
в рану не вправляють! Накладають асептичну пов’язку, шина
накладається в тому положенні кінцівки, в якому вона була в момент перелому.
4. Не можна накладати жорстку шину на
голе тіло, треба підкласти м’яку тканину, або обгорнути шину ватою та бинтом.
5. При перекладанні пацієнта зламаний
сегмент повинен піддержувати помічник.
Інструкція по транспортуванню потерпілих з
механічними травмами
1. Переноска потерпілих на руках.
1.1. Якщо
тих, хто надає допомогу двоє, один підкладає руки під плечі і під поперек,
другий, під таз і під коліна. По команді разом піднімають
потерпілого і несуть. Якщо тих, хто надає допомогу троє, один підкладає руки
під голову і під лопатки, другий – під поперек і під таз, третій утримує ноги.
По команді разом піднімають потерпілого і несуть.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: При наданні допомоги потерпілим з переломами кісток, один з
надаючих допомогу підкладає руки під зламаний сегмент.
1.2. При
легких травмах потерпілого можна переносити удвох, зціпивши руки в “замок”, в
сидячому положенні.
2. Переноска потерпілих на ношах.
2.1. Потерпілий
укладається на спину, при переломі хребта – на живіт. Носій з головного кінця
стає спиною до носилок, носій з ніжного кінця – стає обличчям до носилок,
беруться за ручки і одночасно, по команді, піднімають ноші.
2.2. По
рівній поверхні переноска відбувається головним кінцем вперед.
2.3. При
переносці по сходах вверх ноші несуть головним кінцем вперед, по сходах вниз –
ніжним кінцем вперед.
3. Перевозка потерпілих на каталці.
Підняти потерпілого, як описано в п. 1 інструкції, покласти на каталку.
Носій з головного кінця стає спиною до каталки, з ніжного, обличчям до каталки,
беруться за ручки і транспортують пацієнта головним кінцем вперед.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Переноска потерпілих з переломами кісток до накладання
транспортної шини – ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
ПРИНЦИПИ ТРАНСПОРТНОЇ
ІММОБІЛІЗАЦІЇ
1. Надайте кінцівці
функціонально-вигідного положення:
– для верхньої кінцівки
легке відведення від тулуба за допомогою ватно-марлевого валика, кінцівка
зігнута в ліктьовому суглобі так, щоб пальці торкалися соска протилежної груді,
положення кисті середнє між пронацією і супінацією;
– для нижньої кінцівки:
випрямлена в кульшовому суглобі, зігнута в колінному під кутом 175, стопа по
відношенню до гомілки має кут 90.
2. Транспортна шина повинна
іммобілізувати два суглоби – проксимальніше і дистальніше місця перелому.
ВИКЛЮЧЕННЯ З ПРАВИЛА:
– перелом стегнової кістки –
іммобілізація усіх трьох суглобів нижньої кінцівки;
– перелом променевої кістки
в типовому місці – іммобілізація одного променево-зап’ясткового суглобу;
– перелом кісточок
гомілкостопного суглобу – іммобілізація одного гомілкостопного суглобу.
ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ ШИНИ КРАМЕРА:
Обкласти шину з обох боків шаром вати і обмотать бинтом.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Використання не підготовленої до роботи шини Крамера
забороняється.
ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ ШИНИ БЕЛЕРА:
1. Підберіть шину Белера по розміру так,
щоб нижній гострий кут знаходився на рівні сідничної зморшки пацієнта, а
верхній, тупий кут – на рівні його підколінної ямки.
2. Обмотайте висхідну і горизонтальну
частину металевого каркасу бинтом.
3. Установіть
шину Белера на ліжко пацієнта, пересвідчившись, що під матрацом мається
дерев’яний щит, і укладіть на неї ушкоджену нижню кінцівку
пацієнта.ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Звисання п’яти є грубою помилкою.
ОСНОВНІ ЕТАПИ ДОГЛЯДУ ЗА ТРАВМАТОЛОГІЧНИМ
ПАЦІЄНТОМ
1. Профілактика пролежнів:
– активізація пацієнта;
– масаж шкіри;
– обробка шкіри камфорним
спиртом;
– використання надувних
підкладних кругів.
2. Профілактика застійної пневмонії:
– активізація пацієнта;
– дихальна гімнастика;
– содові інгаляції;
– відхаркуючі;
– банки, гірчичники;
– масаж спини.
3. Профілактика тромбоемболічних
ускладнень:
– рання активізація
пацієнта;
– створення
антикоагулянтного фону.
4. Дії при гострій затримці сечі – див.
алгоритм.
5. Дії при парезі кишечнику – див.
алгоритм.
6. Догляд за промежиною, туалет
зовнішніх статевих органів – див. “Загальний догляд”.
7. При наявності циркулярної гіпсової
пов’язки – оцінка стану кровообігу в дистальних відділах кінцівки: в нормі
шкіра рожева, тепла, пальці чутливі, рухи збережені.
8. При наявності скелетного витягання –
профілактика шпицевого остеомієліту: на шпицю в місцях входу і виходу
одягаються марлеві кульки, які кожні 2-3 години обробляються антисептичними
розчинами.
ЗАВДАННЯ:
1.
Дайте визначення перелому.
2.
Перелічте абсолютні ознаки перелому.
3.
Надайте алгоритм надання першої допомоги при переломах.
4.
Назвіть етапи лікування переломів.
5.
Яка мета транспортної іммобілізації?
6.
Назвіть види транспортних шин.
7. Назвіть основні види гіпсових пов’язок.
Виконайте завдання за посиланням https://docs.google.com/
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
Базова:
Касевич Н.М. Медсестринськаетика і деонтологія: підручник. —
К.: Медицина, 2010. — 200 с.
Касевич Н.М., Шаповал К.І.Охоронапраці та
безпекажиттєдіяльностімедичних
працівників:
підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.
Кіт О.М.,
Ковальчук О.Л.Хірургія. —
Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Навчальнийпосібник з хірургії в модулях: навч.
посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.:
Медицина,
2011. — 480 с.
Роздольський
І.В.Невідкладністани
в хірургії: підручник. — К.: Медицина, 2009. — 144 с.
Тарасюк
В.С., Кучанська Г.Б.Охоронапраці
в лікувально-профілактичних закладах. Безпека
життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.
Хіміч С.Д.Хірургія. — К.: Здоров’я, 2004.
Хірургія (факультетська): підручник /
Кол. авторів; За ред. М.П. Захараша. —
К.:
Медицина, 2006. — 656 с.
Хірургія: підручник / За ред.
П.Г. Кондратенка. — К.: Медицина, 2009. — 968 с.
Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко,
Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. —
К.:
Медицина, 2010. — 400 с.
Чапкий Л.П., Ткаченко Р.О. Анестезіологія,
реаніматологія та інтенсивна терапія. —
К.: Вища школа, 2004.
Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф. Медсестринство в хірургії:
навч. посіб. — К.: Медицина, 2008. — 120 с.
Додаткова:
Єфіменко Н.А., Розанов В.Е. Військово-польова хірургія.
— СПб: Медицина, 2003.
Ковальов А.І. Загальна хірургія. — М.: МІА, 2009.
Ковальчук
Л.Я.Шпитальнахірургія.
— Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
Кузін
М.І. Хірургічніхвороби.
— М.: Медицина, 2005.
Лук’яненко
Т.В., Пенделя А.А.Здоровісууглоби
і судини. — Харків: Медицина, 2009.
Черенько
Н.П., Ваврик Ж.М.Загальнахірургія.
— К.: Здоров’я, 2000.
Шідловський В.О., Полянський І.Ю.Факультетськахірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.
Комментарии
Отправить комментарий