3А/л 02.06.22"Чума. Туляремія"
Викладач Гладкий
О.А.
Предмет
"Інфектологія" Група 3-А л/с
Практичне заняття № 8. Тема "Чума. Туляремія"
Дата 02 червня 2022р.
Матеріали за посиланням:
Схема практичного заняття №8 з дисципліни
"Інфектологія" .
Завдання
1. Скласти
протокол з теми "Чума. Туляремія"
2. Заповнити
таблицю
3. Вирішити
ситуаційні задачі
ПРОТОКОЛ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8.
Тема: Чума
Теоретична частина
1. До якої групи інфекційних хвороб належить захворювання? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Збудник та його основні властивості
______________________________________________________________________________________________________________________________
3. Епідеміологія захворювання:
Ø джерела інфекції
__________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________
Ø механізми зараження
______________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________
Ø особливості епідпроцесу
____________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________
Ø чутливість збудників до протимікробних засобів ______________
____________________________________________________________________________________________________________________
4. Питання, які потребують відображення в епіданамнезі. ____________
______________________________________________________________________________________________________________________________
5. Основні прояви патогенезу, які визначають опорні клінічні прояви (симптоми,
синдроми) ____________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
6. Інкубаційний період (мінімальний, максимальний) _______________
______________________________________________________________________________________________________________________________
7. Дані обстеження хворих:
Ø основні скарги
хворого _______________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
Ø дані об’єктивного обстеження
Ознаки захворювання |
Чума |
Температурна крива, її особливості |
|
Шкірні покриви |
|
Риси обличчя |
|
Склери та кон’юнктиви |
|
Слизова оболонка ротової порожнини |
|
Лімфовузли |
|
Серцево-судинна система: |
|
Характеристика пульсу |
|
Артеріальний тиск |
|
Органи дихання: |
|
Результати перкусії |
|
Результати аускультації |
|
Органи травлення: |
|
Язик |
|
Печінка |
|
Селезінка |
|
Кишки |
|
Характеристика випорожнень |
|
Нервова система: |
|
Стан свідомості |
|
Поведінка хворого |
|
Центральна нервова система |
|
Периферійна нервова система |
|
Сечова і статева системи: |
|
Стан діурезу, колір сечі |
|
Симптом Пастер- нацького |
> дані
лабораторного дослідження
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Копрограма
8. Основні ускладнення, клінічні прояви___________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
9. Правила виписування хворих, диспансеризація ___________________
_______________________________________________________________
Практична частина
1. У приймальне
відділення доставлено мисливця зі скаргами на різкий біль у лівій нозі, гарячку
з ознобом, спрагу, припухлість і болючість у лівій пахвинній ділянці, де шкіра
багряно-ціанотична. Загальний стан хворого тяжкий, температура тіла — 39
°С. Свідомість збережена. Язик «крейдяний». Тахікардія. Задишка.
Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Складіть план лабораторного дослідження.
2. Хворий
поступив у стаціонар із підозрою на чуму.
Складіть план обстеження для підтвердження діагнозу.
3. У хворого
В., 36 років, діагностовано бубонну форму чуми.
Призначте лікування, випишіть рецепти.
4. У природному
осередку чуми у хворої С., 53 років, у ділянці лівого передпліччя з’явився
гнійничок, різко болючий, з інфільтрацією, невеликим набряком і гіперемією
шкіри навколо. Пахвинний лімфовузол значно збільшений, болючий, незроще- ний з
прилеглими тканинами, шкіра над ним не змінена.
Проведіть диференціальну діагностику для підтверження
або виключення чуми.
Тема: Туляремія
Теоретична частина
1. До якої групи інфекційних хвороб належить захворювання? ________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Збудник та його
основні властивості
__________________________________________________________________________________________________________________________
3. Епідеміологія захворювання:
Ø джерела інфекції
___________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________
Ø механізми зараження
_______________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________
Ø особливості епідпроцесу
___________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________
Ø чутливість збудників до протимікробних засобів ______________
____________________________________________________________________________________________________________________
4. Питання, які потребують відображення в епіданамнезі. ______________
______________________________________________________________________________________________________________________________
5. Основні прояви
патогенезу, які визначають опорні клінічні прояви (симптоми, синдроми)
____________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
6. Інкубаційний період (мінімальний, максимальний) ________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
7. Дані обстеження хворих:
Ø основні скарги
хворого ________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
Ø дані об’єктивного обстеження
Ознаки захворювання |
Туляремія |
Температурна крива, її особливості |
|
Шкірні покриви |
|
Риси обличчя |
|
Склери та кон’юнктиви |
|
Слизова оболонка ротової порожнини |
|
Лімфовузли |
|
Серцево-судинна система: |
|
Характеристика пульсу |
|
Артеріальний тиск |
|
Органи дихання: |
|
Результати перкусії |
|
Результати аускультації |
|
Органи травлення: |
|
Язик |
|
Печінка |
|
Селезінка |
|
Кишки |
|
Характеристика випорожнень |
|
Нервова система: |
|
Стан свідомості |
|
Поведінка хворого |
|
Центральна нервова система |
|
Периферійна нервова система |
|
Сечова і статева системи: |
|
Стан діурезу, колір сечі |
|
Симптом Пастернаць- кого |
> дані
лабораторного дослідження
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Копрограма
8. Основні
ускладнення, клінічні прояви____________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
9. Правила
виписування хворих, диспансеризація ____________________
_______________________________________________________________
Практична частина
Задачі
1. Хворий К., 28 років, поступив на 15-й день хвороби із суб- фебрильною
температурою. Справа на шиї пальпується щільний лімфатичний вузол розміром з куряче
яйце, помірно болючий, незрощений з прилеглими тканинами. На задній
поверхні шиї — суха кірочка темно-коричневого кольору.
Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Складіть план
обстеження для підтвердження діагнозу.
2. Мисливець П., 42 роки, захворів гостро 3 дні тому. Підвищилася температура
тіла до 39 °С, з’явилися озноб, головний біль, загальна слабість, біль у
м’язах. Два тижні тому ловив ондатр і знімав із них шкури. При огляді: обличчя
гіперемійоване, на лівому передпліччі є поодинокі пустули із
серозно-геморагічним вмістом, із невеликою зоною гіперемії та інфільтрації. У
лівій пахвинній ділянці пальпується збільшений лімфовузол, слабко- болючий,
рухомий.
Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Складіть план обстеження для підтвердження діагнозу.
3. Хворий М., 46 років, поступив на 4-й день хвороби. Працює на обмолоті
зерна. Спостерігається гостра форма недуги: висока температура тіла, кашель,
головний біль, озноб, пітливість, різка слабість. Спочатку в легенях хрипи не вислуховувалися.
Через декілька днів з’явились сухі та поодинокі вологі хрипи. Справа — незначне
укорочення перкуторного звуку. Мокротиння не було. Печінка і селезінка дещо
збільшені. Рентгеноскопія органів грудної клітки: нерівномірне затемнення в
нижній частці правої легені.
Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Складіть план лабораторного дослідження та лікування.
4. Хворий Н., ЗО років, поступив на 2-й день хвороби зі скаргами на біль у
правій паховій ділянці, почервоніння шкіри на внутрішній поверхні передпліччя і
плеча. Напередодні знімав шкуру з нутрії і порізав руку. При огляді тильної
поверхні долоні виявлено колоту рану, явищалімфангоїту, пальпуються збільшені
регіонарні лімфовузли, не зрощені з прилеглими тканинами.
Проведіть диференціальну діагностику для підтвердження
або виключення туляремії.
5. Хворому А. встановлено діагноз «туляремія».
Які протиепідемічні заходи треба провести?
ПОРЯДОК ВІДБОРУ, ПАКУВАННЯ ТА
ТРАНСПОРТУВАННЯ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЧУМУ
УЗЯТТЯ МАТЕРІАЛУ З БУБОНУ (ВЕЗИКУЛ, ПУСТУЛ, КАРБУНКУЛА)
Основні етапи |
Зміст |
1. Підбір необхідного матеріалу та інструментарію |
Стерильні ватні тампони, шприци 5 мл, голки із широким діаметром,
стерильний м’ясопептонний бульйон (рН 7,2), спирт етиловий, розчин йоду,
лейкопластир, дезрозчин, серветки, олівець, ємкість для транспортування
матеріалу |
2. Умови взяття матеріалу |
Матеріал для дослідження слід збирати до початку специфічного лікування
(антибіотиками) стерильними інструментами в стерильний посуд |
3. Підготовка медперсоналу |
Узяття матеріалу проводять у протичумному костюмі І типу |
4. Пункція бубону |
Шкіру на місці проколювання обробляють спиртом, змащують розчином йоду,
знову протирають спиртом. Пальцем лівої руки бубон фіксують до м’яза кістки,
адже під тиском голки бубон може зануритися всередину |
5. Узяття пунк- тату бубону (везикул, пустул, карбункула) |
Голку із широким діаметром уводять із таким розрахунком, щоб досягти
центральної частини бубону, після чого, дещо відтягнувши поршень шприца, повільно
його витягують. Оскільки ексудат у чумному бубоні міститься між шарами
щільної тканини, кількість його незначна і часто заповнює лише простір у
голці. Після виймання голки з бубону через неї набирають у шприц 0,5 мл
стерильного м’ясопептонного бульйону (рН 7,2), весь вміст вміщують у
стерильну пробірку і закривають гумовим корком. Якщо неможливо отримати
матеріал із бубону, уводять у товщу бубону 0,3 мл стерильного ізотонічного
розчину натрію хлориду, а після тим самим шприцом виймають його і вміщують у
стерильну пробірку. При прориві бубону матеріал забирають із периферійної щільної частини,
як зазначено вище, і окремо — виділення. Обидві проби досліджують окремо |
6. Завершення процедури |
Пунктат переносять у стерильну пробірку, ретельно закривають притертим
корком та відправляють у лабораторію |
За підозри на легеневу чуму мокротиння збирають у стерильні широкогорлі
банки з притертими корками або кришками, що закручуються. За відсутності
мокротиння матеріал збирають ватним тампоном із ротової частини глотки.
При всіх формах чуми беруть кров із вени в кількості 10 мл, засіваючи
одразу 5 мл у 50 мл м’ясопептонного бульйону (pH 7,2). Решту крові
використовують для посіву на агар і зараження біо- пробних тварин, проведення
серологічних реакцій.
ПАКУВАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ МАТЕРІАЛУ В ЛАБОРАТОРІЮ
Кожну пробірку, флакон або інший посуд ретельно закривають притертими
корками. Зовнішні стінки ємкості з матеріалом ретельно обтирають дезрозчином.
Потім пробірки і банки заклеюють лейкопластиром і кожну пробірку чи банку
окремо поміщають у поліетиленовий пакет і щільно зав’язують. Пробірки вкладають
у металевий пенал, край між кришкою і пеналом заклеюють лейкопластиром. Пенал
загортають у целофан і поміщають у бікс або металеву скриньку. Кожну банку
замотують окремо в марлю і також поміщають у бікс або металеву скриньку, які
запечатують особистою печаткою лікаря і з посильним відправляють у
лабораторію. До посилки додається супровідний документ, у якому вказують ПІБ
та вік хворого, діагноз, дату захворювання, час відбору матеріалу, характер
матеріалу, приймання антибіотиків, інше специфічне лікування, а також ПІБ,
посаду медпрацівника, який збирав матеріал.
Транспортують матеріал до лабораторії на службовому транспорті.
ПРОТИЧУМНІ КОСТЮМИ
Протичумний костюм забезпечує захист медичного персоналу від зараження в
усіх випадках підозри на карантинні та інші небезпечні інфекційні хвороби.
Використовується під час обслуговування хворого в інфекційних стаціонарах, при
евакуації хворого, проведенні поточної та заключної дезінфекції (дезінсекції,
дератизації), під час взяття матеріалу від хворого, при розтині та похованні
трупів, здійсненні подвірних обходів (табл. 10).
Таблиця 10. Застосування
протичумних костюмів відповідно до режиму роботи
Застосування протичумного костюма |
Нозологічна та клінічна форми хвороби |
|||
Тип протичумного костюма |
||||
І |
П |
III |
IV |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
При роботі з хворим у госпіталі, провізорному госпіталі та ін. |
Легенева або
септична форма чуми. До встановлення остаточного діагнозу бубонної та шкірної
форми чуми, контагіозної вірусної геморагічної гарячки, синдрому гострої
геморагічної гарячки, гострого респіраторного або неврологічного синдрому |
Бубонна,
шкірна форми чуми, під час уведення антибіотиків |
Холера,
гострий діарейний синдром, гострий синдром жовтяниці. При проведенні туалету
хворому одягають гумові рукавиці, а при обробці випорожнень — маску |
|
При евакуації хворих |
Чума, вірусні геморагічні гарячки, синдром гострої геморагічної гарячки,
гострий респіраторний або неврологічний синдром |
Холера, гострий діарейний синдром, гострий синдром жовтяниці |
||
При роботі в ізоляторі |
3 особами, які мали контакт із хворими на легеневу чуму або вірусні
геморагічні гарячки |
3 особами, які мали контакт із хворими на бубонну, шкірну та септичну
форми чуми і які отримують специфічне лікування; із хворими на холеру |
||
При проведенні поточної та заключної дезінфекції (дезінсекції, дератизації) |
У вогнищі легеневої форми чуми та контагіозних вірусних геморагічних
гарячок |
У вогнищі бубонної форми чуми, холери |
||
При
аутопсії |
Померлого
від чуми (додатково надягають клейончастий фартух, нарукавники, другу пару
рукавичок) |
Померлого
від холери |
||
При
відборі матеріалу для лабораторних досліджень |
Чума,
вірусні геморагічні гарячки, синдром гострої геморагічної гарячки, гострий
респіраторний синдром, гострий неврологічний синдром |
Холера,гострий
діарейний синдром, гострий синдром жовтяниці (додаткова надягають гумові
рукавички) |
||
При
проведенні обходів по подвір’ях в осередку захворювання |
Легенева
форма чуми, вірусні геморагічні гарячки |
Бубонна,
шкірна та септична форми чуми. Персонал повинен мати додаткову пару гумових
рукавичок, ватно-марлеву маску,окуляри, які надягають перед входженням у
приміщення, якщо при опитуванні оточуючих виявлено підозрілого хворого.
Холера — медичний халат, шапочка (хустка) |
Протичумний костюм надягають до входження в приміщення, де працюють із
заразним матеріалом, або на територію осередку інфекції. Залежно від характеру
роботи, яку треба виконати, користуються відповідним типом костюма. Костюм
потрібно вдягати та знімати у суворо встановленому порядку, ретельно, щоб у
ньому було зручно та безпечно працювати (табл. 11).
Таблиця 11. Послідовність
надягання та знімання протичумного костюма
Частини костюма |
Послідовність процесів |
||||
Надягання |
Знімання |
||||
Типи костюма |
|||||
І |
II |
III |
IV |
||
Комбінезон (піжама) |
1 |
1 |
1 |
1 |
12 |
Шкарпетки (панчохи) |
2 |
2 |
2 |
2 |
11 |
Чоботи (гумові або кирзові) |
3 |
3 |
3 |
3 |
10 |
Каптур (велика косинка) |
4 |
4 |
4 |
4 |
8 |
Протичумний халат |
5 |
5 |
5 |
5 |
7 |
Ватно-марлева маска (респіратор) |
6 |
6 |
6 |
||
Захисні окуляри |
7 |
5 |
|||
Гумові рукавички |
8 |
7 |
6 |
9 |
|
Рушник |
9 |
8 |
7 |
1 |
|
Додатково для ацтопсїі: |
|||||
Додаткова пара гумових рукавичок |
1 |
4 |
|||
Клейончастий фартух |
2 |
2 |
|||
Нарукавники |
3 |
. |
3 |
Примітки: 1) при застосуванні костюмів III типу замість чобіт використовують
глибокі калоші, IV типу — тапочки або туфлі зі шкіри або шкірозамінника,
замість протичумного халата — хірургічний халат, замість каптура (великої
косинки) — шапочку або малу косинку; 2) тривалість роботи в костюмі І типу не
повинна перевищувати 3 год, а у спекотну пору — 2 год, необхідна перерва на 1
год.
Порядок
надягання протичумного костюма
1. Надягти комбінезон
(піжаму), шкарпетки (панчохи), чоботи (калоші).
2. Надягти велику косинку
або каптур, які мають закривати волосся, лоб, вуха і шию.
3. Надягти протичумний
халат. Тасьму на комірі халата, рукавах, а також пояс халата зав’язують спереду
на лівому боці петлею.
4. На обличчя одягти
ватно-марлеву маску так, щоб закрити рот і ніс. Верхній край маски має бути на
рівні нижньої частини очної ямки, а нижній — заходити на підборіддя. Верхні
тасьма маски зав’язують петлею на потилиці, а нижні — на рівні тімені (на
кшталт пращоподібної пов’язки). З обох боків носа, у місцях, де маска
недостатньо щільно прилягає до обличчя, закладають ватні тампони.
5. Захисні окуляри мають
щільно прилягати до каптура або косинки. Перед надяганням потрібно натерти
скельця окулярів спеціальним олівцем або сухим милом для запобігання їх
запотінню. У місцях можливої фільтрації повітря закладають ватні тампони.
6. Надягти гумові рукавички,
попередньо перевірені на цілість.
7. За пояс халата, з правого
боку, закласти рушник.
8. При проведенні розтину
трупа додатково надягають другу пару рукавичок, клейончастий фартух,
нарукавники. Рушник закладають за пояс фартуха.
Порядок
знімання протичумного костюма
Протичумний костюм знімають після роботи за межами приміщення, у якому
перебуває хворий або інші інфіковані об’єкти.
Для знезараження костюма використовують:
• таз із дезрозчином для знезараження зовнішньої поверхні чобіт чи
калош (0,2 % дезактін, 0,2 % септамін, 0,2 % септодор);
• ємкість із дезрозчином для дезінфекції рук у рукавичках, яку
проводять після знімання кожного елементу костюма (0,2 % дезактін, 0,2 %
септамін, 0,2 % септодор);
• ємкість із 70 % спиртом для знезараження окулярів і фонендоскопа;
• ємкість із дезрозчином або мильною водою для знезараження
ватно-марлевих масок (0,2 % дезактін, 0,2 % септамін,
0, 2 % септодор, в
останньому випадку — кип’ятіння протягом ЗО хв);
• бак із дезрозчином для знезараження халата, косинки (каптура) і
рушника (0,2 % дезактін, 0,2 % септамін, 0,2 % септодор);
• ємкість для знезараження рукавичок (0,2 % дезактін, 0,2 % септамін,
0,2 % септодор).
Крім вищеперерахованих дезінфектантів дозволено використовувати інші
дезінфекційні засоби, згідно з чинним державним Реєстром дезінфекційних засобів
в Україні.
Коли знезараження проводять методами автоклавування, кип’ятіння або в
дезкамері, знятий одяг поміщають відповідно в баки, бікси або мішки, попередньо
змочені в дезрозчині.
Послідовність
знімання протичумного костюма
1. Протягом 1—2 хв старанно
миють руки в гумових рукавичках у дезрозчині.
2. Повільно витягають рушник
і занурюють у дезрозчин.
3. Руки в рукавичках
занурюють у дезрозчин.
4. Ганчіркою (тампоном),
зволоженою дезрозчином, обмити фартух.
5. Зняти фартух, згорнути
його.
6. Ганчіркою (тампоном),
зволоженою дезрозчином, обмити нарукавники і другу пару рукавиць.
7. Зняти нарукавники і другу
пару рукавиць.
8. Руки в рукавичках
занурити в дезрозчин.
9. Чоботи (калоші) обтерти
ганчіркою з дезрозчином зверху донизу (для кожного чобота, калоші — нові).
10. Руки в рукавичках занурити в дезрозчин.
11. Зняти окуляри, відтягуючи їх двома
руками вперед, догори і назад. Занурити в 70 % спирт на 20 хв.
12. Руки у рукавичках занурити в
дезрозчин.
13. Зняти ватно-марлеву маску, не
торкаючись відкритих частин тіла її зовнішньою поверхнею, і згорнути всередину
з кінця її зав’язок.
14. Руки в рукавичках занурити в
дезрозчин.
15. Розв’язати зав’язки коміра халата,
пояс і, згорнувши верхній край рукавичок, розв’язати зав’язки рукавів, зняти
халат.
16. Руки в рукавичках занурити в
дезрозчин.
17. Зняти косинку, згорнути її, обережно
зібрати кінці косинки в одну руку на потилиці.
18. Руки в рукавичках занурити в
дезрозчин.
19. Зняти рукавички, обережно перевірити
їх цілість шляхом набирання в них дезрозчину (не повітря).
20. Чоботи (калоші) ще раз обмити в баку
з дезрозчином і зняти.
21. Після зняття костюма руки обробити
70 % спиртом і ретельно вимити в теплій воді з милом. Рекомендують прийняти
душ.
ДІЇ ПЕРСОНАЛУ
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ХВОРОГО (ТРУПА) АБО ЗА ПІДОЗРИ
НА ЗАРАЖЕННЯ КАРАНТИННИМИ ІНФЕКЦІЯМИ, КОНТАГІОЗНИМИ ВІРУСНИМИ ГЕМОРАГІЧНИМИ
ГАРЯЧКАМИ ТА ІНШИМИ НЕБЕЗПЕЧНИМИ ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ НЕЯСНОЇ ЕТІОЛОГІЇ
Дії медичного працівника при виявленні хворого (підозрілого) у медичному
закладі:
— ізолювати
хворого;
— інформувати
керівництво закладу;
— ужити заходів з
особистого захисту, для чого надягти необхідний захисний одяг;
— застосувати
засоби для поточної дезінфекції та забезпечити її проведення;
— залишатися з
хворим або підозрілим щодо захворювання до прибуття евакуаційної бригади;
— надати
невідкладну медичну допомогу хворому;
— уточнити дані
епідеміологічного анамнезу, встановити коло осіб, які спілкувалися з хворим, та
скласти їх список;
— разом з
евакуаційною бригадою супроводжувати хворого до інфекційного стаціонару.
—
Примітка: після госпіталізації хворого медичний працівник повинен пройти
санітарну обробку та здійснити дезінфекцію одягу. Вирішується питання про
необхідність його ізоляції, встановлення медичного нагляду та екстреної
профілактики.
Дії медичного працівника при виявленні хворого (підозрілого) за межами
медичного закладу (вдома, у готелі або в будь-якому іншому місці):
— ізолювати
хворого;
викликати евакуаційну бригаду через диспетчера (чергового) станції
(відділення) швидкої (невідкладної) медичної допомоги та інформувати керівника
свого медичного закладу;
— ужити заходів з
особистого захисту;
— залишатися з
хворим (підозрілим) до прибуття евакуаційної бригади;
— надати
невідкладну медичну допомогу хворому;
— вжити
необхідних заходів, спрямованих на запобігання винесення інфекції за межі
приміщення;
— вжити поточних
дезінфекційних заходів;
— уточнити дані
епідеміологічного анамнезу, встановити коло осіб, які спілкувалися з хворим;
— разом з
евакуаційною бригадою супроводити хворого до стаціонару.
Примітка: при встановленні діагнозу (за підозри) персонал швидкої
(невідкладної допомоги) виконує функції евакуаційної бригади.
Виконане
завдання направити на електронну адресу
Виникнуть питання – пишіть, телефонуйте. З 8.00 до
18.00 окрім вихідних.
Термін
виконання – чим раніш тим краще.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна
1. М.А. Андрейчин М/с при інфекційних хворобах.
2. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б.- К.;
Вища шк., 1995.
3. Чорновіл А.В., Грицько Р.Ю. Клінічне медсестринство
в інфектології з елементами епідеміології.- К.; Здоров’я, 2002
Додаткова
1. Посібник з діагностики, терапії
та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За Ред. Андрейчин
М.А. – К.; Здоров’я, 1994
2. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль:
Укрмедкнига, 2000
3. Журнал «Інфекційні хвороби», - Київ
4. Газета «Здоров’я України», - Київ
Інформаційні ресурси
https://tdmuv.com/books/meds_andr.pdf Андрейчин М/с при інфекційних хворобах.
http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1839433
А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.
https://www.kodges.ru/medik/naukmed/205819-nfekcyn-hvorobi.html
https://www.twirpx.com/file/2257809/ А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні
хвороби.
http://www.monada.lviv.ua/old/instructional/002/001/001.pdf Самостійна робота
http://krutikova.ucoz.ru/load/22-1-0-199 Алгоритми практичних навичок
Комментарии
Отправить комментарий