3 А/с 14.05.22 Тема № 11" Менінгококова інфекція "

Викладач Гладкий О.А. Предмет "М/С в інфектології" Практика Тема № 11" Менінгококова інфекція " Група 3-А с/с Дата 14 ТРАВНЯ 2022р. Схема практичного заняття № 11 з дисципліни "Інфектологія" . Завдання 1. Скласти протокол з теми 2. Заповнити таблицю 3. Вирішити ситуаційні задачі Тема «Менінгококова інфекція» ПРОТОКОЛ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Теоретична частина 1. До якої групи інфекційних хвороб належить захворювання? 2. Збудник та його основні властивості 3. Епідеміологія захворювання: > джерела інфекції > механізм зараження > особливості епідпроцесу > чутливість збудників до протимікробних засобів 4. Питання, які потребують відображення в епіданамнезі 5. Основні прояви патогенезу, які визначають опорні клінічні прояви (симптоми, синдроми) 6. Інкубаційний період (мінімальний, максимальний) 7. Дані обстеження хворих: > основні скарги > дані об'єктивного обстеження Ознаки захворювання Менінгококцемія Менінгококовий менінгіт типова блискавична Температурна крива, її особливості Шкірні покриви Висип Риси обличчя Склери та кон'юнктиви Слизова оболонка ротової порожнини Лімфовузли Серцево-судинна система: Характеристика пульсу Артеріальний тиск Органи дихання: Результати перкусії Результати аускультації Органи травлення: Язик Печінка Селезінка Кишки Характеристика випорожнень Нервова система: Стан свідомості Поведінка хворого Центральна нервова система Периферійна нервова система Сечова і статева системи: Стан діурезу, колір сечі Симптом Пастернацького Опорно-руховий апарат: Ураження суглобів > дані лабораторного дослідження Загальний аналіз крові Загальний аналіз сечі Копрограма 8. Основні ускладнення, клінічні прояви 9. Правила виписування хворих, диспансеризація Практична частина Задачі 1. У хворої В., 48 років, гостра форма недуги. Уранці виникли сильний головний біль, багаторазове блювання, температура тіла — у межах 38,9—39,5 °С, увечері знепритомніла. При огляді: хвора збуджена, виражені менінгеальні прояви. Визначте проблеми пацієнта. Сформулюйте сестринський діагноз. Складіть план сестринського догляду. 2. У хворого на менінгіт при спинномозковій пункції рідина витікала струменем, каламутна. Цитоз не піддається підрахунку, нейтрофільного характеру. Клітинно-білкова дисоціація. У мазках диплококи розміщені внутрішньоклітинно. Яка ймовірна етіологія менінгіту? 3. У хворого Т., 34 роки, менінгококовий менінгіт. Маса тіла пацієнта 60 кг. Розрахуйте добову дозу пеніциліну. 4. Хворий К., 18 років, у непритомному стані поступив у стаціонар із діагнозом «менінгококовий менінгіт». Які лабораторні дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу? Призначте заходи невідкладної терапії, вкажіть дози, мету і способи введення ліків. 5. У хворого 3., 21 рік, встановлено діагноз «менінгокок- цемія», ускладнена синдромом Уотерхауза—Фрідеріксена. Призначте заходи невідкладної терапії, вкажіть дози, мету і способи введення ліків. Узяття і доставка матеріалу для бактеріологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних менінгітів Матеріалом можуть бути: - слиз із задньої стінки носової частини глотки; - спинномозкова рідина (ліквор); - кров; - ексудат із петехій Узяття слизу із задньої стінки носової частини глотки для бактеріологічного дослідження Основні етапи Зміст 1.Підбір не обхід ного матеріалу та інструментарію Стерильний ватний тампон, закріплений на дротині, зігнутий під кутом 135* ще до стерилізації, шпатель, бактеріологічна петля, чашки Петрі з живильним середовищем чи середовищем збагачення 2.Умови взяття матеріалу Перед збиранням матеріалу не можна полоскати рот розчинами антисептиків. Матеріал беруть натще або не раніше ніж через 2 год після їди чи пиття 3.Підготовка медперсоналу Надягають маску, захисні окуляри, рукавички 4.Надання хворо- му необхідного положення Хворий сідає в крісло напроти світла. Якщо хворий лежачий, ротову поржнину освітлюють джерелом світла 5.Узяття слизу з носової частини глотки Якщо тампон не зігнутий, то його безпосередньо перед збиранням матеріалу на відстані приблизно 3-4 см від кінця згинають під кутом 135* шляхом натискання до внутрішнього краю стерильної пробірки. Шпателем, який тримають у лівій руці, притискають корінь язика, а правою рукою вводять тампон зігнутим кінцем догори під м'яке піднебіння в носову частину глотки і легкими горизонтальними рухами під м'яким піднебінням збирають слиз. Уводити та виводити тампон необхідно дуже обережно, щоб не торкнутися язика, зубів, слизової оболонки щік 6.Посів матеріалу на живильні середовища Відразу після збирання проводять посів матеріалу на живильне середовище. Матеріал втирають у середовище з усієї площі тампона з подальшим посівом бактеріологічною петлею для отримання ізольованих колоній по всій площі чашки. Засіяні чашки Петрі доставляють у лабораторію безпосередньо після посіву, ретельно захищаючи їх від охолодження та висихання 7.Доставка матеріалу в лабораторію Відібраний слиз носової частини глотки може бути доставлений у лабораторію і на тампоні, який занурюють у пробірку з транспортним середовищем або середовищем збагачення. Крім того, матеріал можна збирати на просякнуті тампони, які потім доставляють у лабораторію. При транспортуванні слизу на короткі відстані (1-2 год їзди до лабораторії) використовувати транспортні середовища не рекомендують. При транспортуванні протягом 2-2,5 год доцільно використовувати змочені тампони, для транспортуванні протягом 3 год і більше – транспортне середовище. Взяття слизу із задньої стінки носової частини глотки для бактеріологічного дослідження: 1 — шпатель; 2 — тампон Узяття спинномозкової рідини (ліквору) для бактеріологічного дослідження" Основні етапи Зміст 1.Оснащення Стерильна голка з ман дреном (голка Біра), стерильний лоток, 3 стерильні центрифугальні пробірки: 1-а – для біохімічних досліджень (визначення білка, глюкози), 2-а – для бактеріологічного дослідження, 3-я – для цитологічних досліджень (підрахунок клітин); 5% спиртовий розчин йоду, 70% спирт етиловий, стерильні ватні кульки, стерильні марлеві серветки, лейкопластир, шприци, 0,5-1% розчин новокаїну для інфільтративної анестезії; нестерильні лотки для використаного матеріалу 2.Умови взяття матеріалу Пункцію необхідно робити натще. За потреби застосовують заспокійливі засоби 3.Підготовка медперсоналу Одягають маску, захисні окуляри та рукавички 4.Надання хворому необхідного положення Хворого вкладають на край столу на лівий бік без подушки. Ноги зігнуті в кульшових та колінних суглобах і приведені до живота. Голова максимально нахилена до грудей, що спина вигнута дугою. Голова має бути розташована на одній площині з тулубом 5.Фіксація тіла хворого У фіксації тіла хворого беруть участь 2 медпрацівники. Перший фіксує голову та руки хворого обома руками впродовж усієї процедури. Другий лівою рукою фіксує ноги, а правою – поперековий відділ хребта хворого: праву руку просуває під бік хворого в ділянці попереку вниз долонею, фіксуючи долоню за край столу. У процесі виконання маніпуляції руку піднімає перпендикулярно до столу, використовуючи передпліччя як опору для фіксації попереку 6.Визначення місця пункції Тампоном, просякнутим розчином йоду, проводять лінію, яка з’єднує верхні краї клубових кісток. Ця лінія ділить хребет між остистими відростками ІІІ- ІV поперекових хребців (L3-L4) на рівні проміжки, між якими, як правило, проводять пункцію 7.Проведення пункції Місце проколювання (поверхню площею 15х20см) обробляють спочатку спиртом, потім 5% розчином йоду, потім знову спиртом (для запобігання потраплянню йоду в місце ін’єкції). Місце проколювання потрібно обробляти зверху донизу Проводять інфільтративну анестезію місця проколювання. Перед пункцією шкіру в місці проколювання зміщують вниз по ходу остистих відростків поперекових хребців. Голку, тримаючи за паві лон, уводять так, щоб вона розміщувалась суворо в стріловій площині та трохи догори, відповідно до черепицеподібного розташування остистих відростків. Голку вводять посередині між остистими відростками. У момент проходження голки через тверду оболонку відчувається опір, а потім провалювання, що вказує на проникнення голки в субарахноїдальний простір. Після цього голку вводять ще на 1-2 мм. При правильному введенні голки вилучення ман дрена супроводжується витіканням спинномозкової рідини. Якщо рідина не витікає, то голку потрібно вийняти і знову ввести на необхідну глибину. 8.Узяття спинномозкової рідини Витікаючу рідину (по 1 мл мінімум; за можливості по 3-4 мл) відбирають у 3 різні пробірки і закривають корками, попередньо обпаленими над полум’ям спиртівки. Торкатися руками країв пробірки, канюлі голки заборонено. Корок під час збирання матеріалу потрібно тримати в руках за його зовнішню частину 9.Завершення пункції Голку зі спинномозкового каналу виймають швидким рухом. На місце проколювання накладають стерильну серветку і фіксують її лейкопластиром або креолом. Хворого вкладають на живіт без подушки. У цьому положенні хворий повинен перебувати впродовж 2 год під наглядом медперсоналу, не змінюючи положення, та добу не підводитися з ліжка 10.Доставка матеріалу в лабораторію Матеріал необхідно доставити в лабораторію не пізніше ніж через 2 год після збирання. За неможливості доставки матеріал, як виняток, слід посіяти на чашки із шоколадним і кров'яним агарами та кілька капель внести в середовище для контролю за стерильністю (тіогліколеве середовище). Вміщують посіви в термостат за Т 37*С і намагаються негайно відправити до лабораторії, але не пізніше ніж через 3 год після взяття матеріалу. Під час зберігання і транспортування відібраний матеріал оберігають від охолодження і висихання. Доставка здійснюється в контейнері з грілкою або в термосі. Положення хворого під час спинномозкової (люмбальної) пункції Узяття крові для мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів Об'єм крові залежить від віку пацієнта: у дітей віком до 2 років – 1-2 мл, у старших дітей (до 14 років) – 2-5 мл; у підлітків та дорослих – 5-10 мл. Стерильно з ліктьової вени беруть відповідний об’єм крові. Кілька крапель висівають на чашки із сироватковим агаром, кров'яним агаром та шоколадним агаром, а решту матеріалу - у флакон з 0,1% напіврідким агаром або тіогліколевим середовищем у співвідношенні 1:10. Одночасно роблять мазок і товсту краплю крові для бактеріоскопічного дослідження. Чашку і флакон доставляють у лабораторію, оберігаючи від охолодження. Узяття ексудату з петехій для мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів Основні етапи Зміст 1.Підбір необхідно го матеріалу та інструментарію Стерильний шприц із тонкою голкою (бажано туберкуліновий), 70% спирт, стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду, стерильна вата 2.Підготовка медперсоналу Одягають маску, захисні окуляри та рукавички 3.Хід процедури Шкіру навколо петехії обтирають 70% спиртом. Набирають у шприц із тонкою голкою 0,1-0,2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, який уводять у товщу петехії і потім відсмоктують. Зачохлюють голку і відправляють шприц із матеріалом до лабораторії, ретельно оберігаючи його від охолодження. Виконане завдання направити на електронну адресу gladkiy.aleksandr55@gmail.com Виникнуть питання – пишіть, телефонуйте. З 8.00 до 17.00 окрім вихідних. Термін виконання – поточна доба. Рекомендована література Основна: 1. Андрейчин М.А., Івахів О.Л. Медсестринство при інфекційних хворобах: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига,2002. 2. Клінічне медсестринство при інфекційних хворобах: Навч. Посібник/В.С.Тарасюк, Н.В. Титаренко, І.В.Паламар та ін.; За ред. Проф. В.С.Тарасюка. – К.: Медицина,2006. – 176с. 3. Шегедин М.Б. Медсестринство при інфекційних хворобах (атлас)/ М.Б. Шегедин, В.В. Кравцов, С.В. Барчук. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження»,2005. – 64с. 4. Денисенко О.В.Інфекційні хвороби в модулях: навч. посібник. – К.: Медицина, 2009. -168с. 5. Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю., Лишенюк С.А. Клінічне медсестринство в інфектології. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010. 6. Н.М. Касевич. Практикум із сестринської справи. – К.: Здоров’я, 2005. 7. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б.- К.; Вища шк., 1995. 8. Чорновіл А.В., Грицько Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології.- К.; Здоров’я, 2002 Додаткова: 1. А.В.Чорновіл, Р.Ю.Грицько.Клінічне медсестринство з основами епідеміології.–К.:Здоров’я,2002. 2. Касевич Н.М., Шаповал К.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с. 3. Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с. 4. Васильев В.С. и др. Практика инфекциониста. Мн.:Выш.шк.,1993. 5. Довідник фельдшера. /Кол. авторів; За ред. М.А.Андрейчина: В 2-х кн. – К.:Здоров”я, 1997. 6. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. — К.: Вища шк., 1995. 7. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред. Андрейчина М.А. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. 8. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За Ред. Андрейчин М.А. – К.; Здоров’я, 1994 9. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000 10. Журнал «Інфекційні хвороби», - Київ 11. Газета «Здоров’я України», - Київ Інформаційні ресурси search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link zakon.rada.gov.ua/ oda.ck.ua/?lng=ukr&article cseswt.od.ua/ua/portal/dn_2011091 univ.uzhgorod.ua/departaments/fp president.gov.ua/documents/1482 https://tdmuv.com/books/meds_andr.pdf Андрейчин М/с при інфекційних хворобах. http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1839433 А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби. https://www.kodges.ru/medik/naukmed/205819-nfekcyn-hvorobi.html https://www.twirpx.com/file/2257809/ А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби. http://www.monada.lviv.ua/old/instructional/002/001/001.pdf Самостійна робота http://kingmed.info/knigi/Sestrinskoe_delo/book_3826/Medsestrinstvo_pri_infektsiynih_hvorobah-Andreychin http://krutikova.ucoz.ru/load/22-1-0-199 Алгоритми практичних навичок