3 Б/л 17.05.22 Відмороження. Електротравма.

 

Предмет «Хірургія» Практичне заняття №6

 Тема: Відмороження. Електротравма.

 Викладач: Гладкий О.А.

Група 3 Б л/с.

 Дата17 травня 2022року.

Матеріали за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1m039jr6cFP03S5ebE21VU4xtYZwFw_uz/edit?usp=sharing&ouid=115928220445394045857&rtpof=true&sd=true

Тема № 6 ВІДМОРОЖЕННЯ. ЕЛЕКТРОТРАВМА.

Відмороження (congelatio) – це ураження частин тіла низькою температурою, що проявляється реактивним запаленням тканин та їх некрозом. При тривалому перебуванні людини в умовах низької температури може настати загальне замерзання.

Основними причинами відмороження є: 1) низька температура середови- ща; 2) підвищена вологість і швидкість вітру; 3) місцеві та загальні розлади кровообігу (анемія, авітаміноз, виснаження, захворювання судин і т. ін.). При- близно 90 % всіх відморожень складають ураження кінцівок.

Примороження (холодовий нейроваскуліт) виникає при повторних легких відмороженнях (І ступеня). Уражаються в основному відкриті частини обличчя (кінчик носа, вуха, повіки), кисті, пальці стопи (при тісному взутті). При приморожені шкіра стає синюшною, часом червоного кольору, з пониженою чутливістю і холодною на дотик. Набряк тканин в основному відсутній.

“Траншейна” стопа

Це ураження виникає у людей, які довгий час перебувають на холоді в мокрому взутті. Захворювання починається з поступової втрати температур- ної чутливості в ділянці пальців, потім переходить на підошву і тильну поверхню стопи. Розвитку “траншейної” стопи сприяє не лише довга дія вологого холоду, але і повторне зігрівання стопи та знову дія холоду. Дія повторного зігрівання й охолодження призводить до розладів кровообігу, порушення трофіки, нервової чутливості, внаслідок чого розвивається блідість, нечутливість і набряк стопи. Хворі не можуть знову одягнути зняте взуття. Часто спостерігаються пухирі або виражений набряк стопи. У тяжких випадках виникає тотальний некроз стопи, що перебігає за типом вологої гангрени.

Загальне переохолодження (замерзання)

Для його виникнення має значення вологість, швидкість вітру, температура повітря та стан людини.

Дія низької температури на організм може призвести до зниження температури тіла та розвитку патологічного стану – гіпотермії (замерзання).

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ВІДМОРОЖЕННЯХ.

Припинити дію травмуючого чинника(помістити в тепле приміщення).

Обробити уражену ділянку спиртом.

Накласти термоизолюючу пов’язку.

Змінити вологий одяг, зігріти хворого, дати гарячій чай. КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО ВЖИВАТИ АЛКОГОЛЬ!

Госпіталізація до ЛПЗ.

У перебігу відморожень виділяють: до реактивний період(до початку зігрівання) та реактивний(після зігрівання).

Встановити ступінь відмороження можна не раніш ніж через 3-4 доби реактивного періоду.

Під час лікування потерпілих із відмороженнями проводять заходи, спрямовані на відновлення кровобігу в уражених ділянках, лікування місцевого процесу, профілактику інфекційних ускладнень.

При наявності змертвіння проводять некротомію, ампутацію відмороженого сегмента, при необхідності – автодермопластику, реконструктивні операції.

При загальному переохолодженні в першу чергу необхідно захистити потерпілого від подальшого охолодження. Його поміщають у тепле приміщення, міняють мокрий одяг, дають гарячого чаю, їжу, алкоголь. Найкращим засобом зігрівання потерпілого є ванна, початкова температура якої 36 °С і поступово, протягом 15-20 хв, підвищується до 40-41 °С. На такому рівні температуру води підтримують до повного зігрівання хворого. Поряд із цим, потерпілому вводять внутрішньовенно підігріті до 36 °С такі розчини: 40-50 мл 40 % глюкози, 5-10 мл 10 % розчину хлориду кальцію, 400 мл реопо- ліглюкіну, перфторану та ін. Ефективність проведених заходів оцінюється за відновленням дихання, покращанням діяльності серцево-судинної системи (пульс, артеріальний тиск), підвищенням температури тіла, відновленням функцій нирок і т. ін.

Електротравма – це пошкодження органів і тканин, яке виникає внаслідок дії на них електричного струму великої сили та напруги і характеризується ураженням нервової системи (судоми, втрата свідомості), порушеннями серцево-судинної діяльності, дихання і поєднується з глибокими опіками.

При наданні першої допомоги ураженому електричним струмом в першу чергу необхідно звільнити його від дії струму, провести реанімаційні заходи, якщо в цьому є необхідність, накласти асептичну пов’язку на місце електроопіку.

При звільненні потерпілого від дії електричного струму слід пам’ятати, що дотик до його тіла може призвести до ураження струмом. Звільнити потерпілого від дії струму можна, вимкнувши вимикач, рубильник, запобіжник; перерубати електричний дріт сокирою або лопатою з сухою дерев’яною ручкою; відкинути дріт палицею, дошкою; відтягнути потерпілого, взявши його за край одягу.

Усіх потерпілих від дії електричного струму і блискавки негайно госпіталізують у реанімаційне відділення. У лікувальному закладі при необхідності продовжують проводити реанімаційні заходи з використанням ШВЛ, корекції порушених функцій і обмінних процесів.

Місцеве лікування електричних опіків таке ж, як і термічних. Однак, на відміну від термічних опіків, відмежування некротичних тканин від здорових у цих хворих буває довготривалим.

Вирішіть тести:

1.         Вражаючі фактори блискавки:   

         А. Світлова енергія   

         В. Звукова енергія 

          С.  Електричний струм

         D. Проникаюча радіація   

         Е. Радіоактивне зараження   

2.  Чоловіка 35 років уразило струмом. Об’єктивно: потерпілий блідий, дихання немає, пульс відсутній, АТ не визначається.

 Які ваші першочергові дії? 

А.      Ввести серцеві засобм 

В.      Ввести дихальні аналептики 

С.      Ввести глюкокортикоїди 

D.      Серцево-легенева реанімація

Е.      Терміново транспортувати до лікарні 

3.  Ви надаєте допомогу постраждалому з електротравмою. Постраждалий без свідомості,

         тримає в руках електричний дріт. З чого Ви почнете надання невідкладної допомоги?  

A       Дати понюхати ватку з 10% розчином аміаку  

B       Викликати швидку допомогу  

C       Розпочати ШВЛ  

D       Провести непрямий масаж серця  

E       Звільнити від дії електричного струму

4.  Для якого ступеня відмороження характерно відшарування  епідермісу та утворення пухирів, наповнених прозорим ексудатом? 

A   I

B  II  

C   III A     

D   III B     

E   IV

5.  Що забороняється під час надання першої допомоги потерпілому від холодової травми?

A Розтирання теплою чистою рукою

B Розтирання м’якою тканиною

C Розтирання снігом

D Обробка ушкоджених ділянок спиртом

E Накладання теплоізолюючої пов’язки

6. У пацієнта, який протягом години знаходився на вулиці при температурі - 29°С, скарги на оніміння щік, носа та вушних раковин. Шкіра бліда, холодна на дотик. Больова і тактильна чутливість знижені.

Яка тактика фельдшера?

A Протерти спиртом та накласти термоізоляційну пов’язку

B Викликати швидку допомогу та дати гарячий чай

C Розтерти рукою до почервоніння шкіри

D Накласти на уражені ділянки пов’язки з маззю Вишневського

E Опромінити ніс, щоки та вушні раковини променями УВЧ

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

 Базова:

Касевич Н.М. Медсестринська етика і деонтологія: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 200 с.

Касевич Н.М., Шаповал К.І.Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних

працівників: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.

Кіт О.М., Ковальчук О.Л.Хірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

Навчальний посібник з хірургії в модулях: навч. посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.:

Медицина, 2011. — 480 с.

Роздольський І.В. Невідкладні стани в хірургії: підручник. — К.: Медицина, 2009. — 144 с.

Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах.    Безпека життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.

Хіміч С.Д.Хірургія. — К.: Здоров’я, 2004.

Хірургія (факультетська): підручник / Кол. авторів; За ред. М.П. Захараша. —

 К.: Медицина, 2006. — 656 с.

Хірургія: підручник / За ред. П.Г. Кондратенка. — К.: Медицина, 2009. — 968 с.

Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко, Г.Б. Білоус, Г.Й. Путинцева. —

К.: Медицина, 2010. — 400 с.

Чапкий Л.П., Ткаченко Р.О. Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія. —  К.: Вища школа, 2004.

Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф. Медсестринство в хірургії: навч. посіб. — К.: Медицина, 2008. — 120 с.

Додаткова:

Єфіменко Н.А., Розанов В.Е. Військово-польова хірургія. — СПб: Медицина, 2003.

Ковальов А.І. Загальна хірургія. — М.: МІА, 2009.

Ковальчук Л.Я. Шпитальна хірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

Кузін М.І. Хірургічні хвороби. — М.: Медицина, 2005.

Лук’яненко Т.В., Пенделя А.А.Здорові сууглоби і судини. — Харків: Медицина, 2009.

Черенько Н.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. — К.: Здоров’я, 2000.

Шідловський В.О., Полянський І.Ю.Факультетська хірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.

 

 Інформаційні ресурси

 

 

1.              www.lvrach.ru

2.              www.surgurcaine.com.ua

3.              www.vitapol.com.ua

4.              www.idoctorus.com

5.              www.emergeney.health-ua.com

6.              www.medicinform.net

 

 

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін – швидше-кращє.

З повагою ваш О.А.